Архів виставок

Архів виставок

Виставка «Судак – Сугдея – Солдайя: на перехресті світів»

Запрошуємо на урочисте відкриття виставки «Судак – Сугдея – Солдайя: на перехресті світів» у музеї «Будинок митрополита» Національного заповідника «Софія Київська» (Київ, вул. Володимирська, 24) 28 вересня о 15.00.

У 2018 р. виповнюється 150 років (1868) від того часу, як Судацькою фортецею почало опікуватись Одеське товариство історії і старожитностей та 60 років (1958) як Судацька фортеця на правах відділу увійшла до складу Національного заповідника «Софія Київська». Таким чином, унікальний комплекс пам’яток середньовічної археології та архітектури ІІІ – XVIII ст. на південно-східному узбережжі Кримського півострова можна вважати одним з перших історико-архітектурних заповідників на території України.

Портове місто Судак як магніт притягувало до себе насельників степу, турок-сельджуків, генуезців, венеційців, вірмен та турок-османів; значний період часу цей регіон знаходився під потужним впливом грецько-візантійської культури. Всі вони залишили матеріальні свідчення свого перебування на півострові.

Мета виставки «Судак – Сугдея – Солдайя: на перехресті світів»: наочно проілюструвати на прикладі Судацької фортеці інтеркультурні контакти, відбитком яких є артефакти, представлені в експозиції. На виставці експонуються матеріали з фондів Національного заповідника «Софія Київська», Археологічного музею КНУ імені Тараса Шевченка, Інституту рукопису НБУ ім. В.І. Вернадського, Державного архіву м. Генуя (Італія), приватних колекцій.

Історія Судака налічує понад 1800 р. В експозиції представлено копію з синаксаря, де на полях, зберігся текст: «Побудована фортеця Сугдеї в 5720 [212] р., і минуло від заснування Сугдеї донині, тобто до 6804 [1296] р., 1084 роки». Первісна фортеця була збудована за дуже короткий час і проіснувала недовго. Життя на її руїнах відродилось лише у другій половині VII ст., про що свідчать археологічні знахідки, представлені в експозиції.

Вигідне географічне розташування Сугдеї стало важливим чинником швидкого освоєння місцевості. У портовій бухті Судака — Лімена-Кале у другій половині VII ст. починає функціонувати візантійський порт.

На початку VIII ст. Сугдея стає єпископською кафедрою, що в середньовічному розумінні надавало Сугдеї статус міста. Одним з перших ієрархів Сугдеї був єпископ Стефан, житіє якого є головним джерелом ранньосередньовічної історії міста.

Х-ХIII ст. — період найвищого розвитку міста, яке стає значним торговим центром Таврики і всього Північного Причорномор’я.

У 1204 р. після падіння Візантійської держави Сугдея входить до складу Трапезундської імперії та на деякий час стає ареною трапезундсько-сельджукського військового та економічного протистояння.

27 січня 1223 р. під мурами Судака вперше з’явилися монгольські війська. З утворенням Золотоординської держави, місто попадає в залежність від неї. Нова влада тривалий час залишає незмінною форму його адміністративного устрою, тому, що була зацікавлена у торгівельних відносинах Судака, які сягали Іберійського півострова та Єгипту.

З середини XIII ст. на ринки Чорноморського узбережжя проникають торговці з Венеції і Генуї. Їх приваблювали вигідні умови торгівлі, що склалися тут після утворення Монгольської імперії. Експозиція містить предмети побуту, імпортовані з  регіону Генуї у ХІІІ ст.

За часів правління хана Узбека (1313-1341 рр.) золотоординські намісники Криму під приводом релігійної боротьби вигнали з міста християнське населення і наказали знести фортечні стіни.

19 липня 1365 р. генуезький загін займає фортецю Сугдеї. Починається відбудова міста і фортеці. В експозиції представлені фотографії будівельних плит, які збереглися in situ на фортифікаційних спорудах Судацької фортеці. Про архітектурні об’єкти генуезької Солдайї розповідають інформаційні планшети. Їх доповнюють акварельні малюнки 1950-х років, виконані архітекторами-реставраторами.

У 1475 р. Судак підпадає під владу Османської імперії. Протягом ще 200 років він залишався великим містом, але згодом, переважно з економічних причин, мешканці залишають його. З другої половини XVII ст. Судак перетворюється  на невеличе селище.

Після російсько-турецьких воєн у 1798-1801 рр. у Судацькій фортеці був розквартирований гарнізон, для якого під час будівництва казарм остаточно зруйнували рештки середньовічних споруд на території.

Припинити поступове руйнування фортеці, почати її дослідження та відродження вдалося завдяки особистостям,. які розуміли її історичне значення. Окремий розділ виставки присвячено дослідникам історії та археології Судацької фортеці.

Судацька фортеця – не лише свідок, а й учасник взаємодії та протистояння племен, народів та імперій, яскравим підтвердженням чого є представлені на виставці артефакти.

Виставка «Генеза державності — Україна козацька»

До Дня незалежності України Національний заповідник «Софія Київська», Музей історичного центру міста Києва та Приватний історико-етнографічний музей «Козацькі землі України» втілили виставковий проект, покликаний якомога повніше відобразити Україну як суверенного учасника європейської історії XVI – XVIII століть. Адже саме у цю пору, як вважають українські історики, сформувалась українська державність, яка була найдемократичнішою на всьому Європейському континенті.

Виставка проходитиме у виставкових залах «Хлібні» Національного заповідника «Софія Київська» з 23 серпня по 22 жовтня 2018 року.

Гетьманські універсали, стародруки козацької доби, клейноди, бароковий іконопис, зброярство, мосяжництво — усе духовне й матеріальне, культурне багатство України буде представлено на виставці. Уперше буде експоновано об’ємну колекцію оригінальних мап із зображенням українських земель XVI – XVIII століть, олійні портрети знаменитих гетьманів і полковників, митрополитів, а також гравюри XVII – XVIII століття з портретами відомих діячів козацької епохи та сценам баталій і життя запорожців.

На відвідувачів чекають ексклюзивні експонати: гармати з козацької чайки XVII століття, срібний пояс Івана Гонти XVIII століття, булава кошового отамана Дмитра Гуні XVII століття, Універсал гетьмана Данила Апостола (рукописний оригінал 1730 року).

Урочисте відкриття відбудеться 22 серпня о 16.00 у виставкових залах «Хлібні».

Унікальна бурштинова виставкова колекція IMPERSONATION

З 16 серпня до 30 вересня у виставкових залах «Хлібні» Національного заповідника «Софія Київська» в рамках історичного фестивалю «Княжа родина / Regio genus», буде представлено унікальну бурштинову виставкову колекцію IMPERSONATION — колаборацію двох українських художниць Алли Жмайло (колекція прикрас) та Віри Бланш (фотографія).

Єдину інсталяцію складатимуть 20 унікальних виробів із бурштину, металу та гуми художниці-дизайнерки Алли Жмайло та роботи фото-художниці Віри Бланш. Проект покаже нове художнє прочитання українського бурштину та пошук сучасних форм його перетворення.

Спільно з брендом VRODA Amber Jewelry дизайнер аксесуарів та прикрас Алла Жмайло створила першу в Україні арт-колекцію із бурштину IMPERSONATION. Колекцію аксесуарів довершує композиція з намиста та кибалки (українського традиційного головного убору), виконана зі сколів і слайсів бурштину в унікальній авторській техніці.

У прочитанні Віри Бланш цей образ, поряд із вивченням архетипів, набуває актуального соціального звучання: «Розсічена чорна земля виявляє нам жовтий дорогоцінний камінь у своїй величі на тлі мотивів молитви, сили». У її фотографіях прикраси вписані в атмосферу дотику до вічності: бурштин наче береже в собі таємницю, а час у ньому застигає.

IMPERSONATION (з англ. перетворення) — це ключова властивість бурштину. Проект покаже усім відомий камінь з іншого боку, повертаючи його з минулого у теперішнє разом із новим сенсом. Назва колекції покликана передати низку перетворень, що несе в собі український бурштин, незвичні властивості котрого покладені в основу колекції. В “майстерні” природи смола перетворюється на застиглий зливок, а в майстерні художника — на витвір мистецтва. Відвідувачі виставки отримають можливість стати свідками нового перетворення — ідеї в образ.

Виставка «Монастирські сади»

5 липня о 16.00 у виставкових залах «Брами Заборовського» відбудеться урочисте відкриття виставки «Монастирські сади».

Ви зможете познайомитися з сакрально-ландшафтною архітектурою як невід’ємною частиною монастирських комплексів, відкрити символічні та практичні функції садів у середньовічній та ранньомодерній культурі України і Західної Європи, побачити зразки гербаріїв, лікарських травників та гравюр із зображеннями світських регулярних і пейзажних парків 17–19 століть, витоки культури яких лежать саме у монастирських садах.

Історія побутування cаду в християнській культурі починається з відомого кожному сюжету про Адама і Єву, спокушених змієм та вигнаних з Раю. Закладаючи монастирські сади («вертогради», «веридари»), ченці намагалися відтворити рай на землі, створити осередок благочестивого життя та усамітнення, а разом з тим й зразкове господарство, яке накопичувало знання про садівництво, що, зрештою, стало підґрунтям для «паркового буму» доби пізнього ренесансу та бароко.

Композицію монастирських садів та асортимент рослин ченці формували з огляду на їхні символічно-алегоричні значення. Фруктові дерева, виноградники, квіти, запашні та цілющі трави на городах — усе це було носієм релігійно-філософського змісту.

Важливим, хоч і непрямим джерелом інформації про монастирські сади є збережені до сьогодні рукописи, книги з медицини та кулінарії, травники і гербарії. Вони дозволяють уявити, які саме цілющі рослини могли вирощувати на так званих «монастирських грядках», попередниках аптекарських городів, що побутували в Україні вже у 17-18 столітті.

На жаль, давня сакральна ландшафтна архітектура України у своєму первинному вигляді не збереглася, тому реконструювати можна лише за письмовими згадками, планами 17-поч. 20 століття та європейськими аналогами, що й пропонується зробити глядачам, оглянувши виставку.

Виставка експонується у виставкових залах «Брами Заборовського» з 26 червня по 26 серпня.

Виставка «На переломі. Архітектурна графіка 1930-х (з фондів заповідника)»

До Дня архітектури України в Національному заповіднику «Софія Київська» відкрито виставку «На переломі. Архітектурна графіка 1930-х (з фондів заповідника)».

На виставці представлені твори, які ілюструють основні тенденції української архітектури 1930-х років — періоду переходу від конструктивізму до модернізованої та національнозабарвленої неокласики.

Глядачі зможуть ознайомитися з творчими роботами відомих українських архітекторів Василя Кричевського, Петра Костирка, Георгія Домашенка, Миколи Холостенка, Олександра Смика та інших.

Виставка експонується у залах «Хлібні».

Виставка урбаністичних фотографій Петера Лаглера «Душа Відня»

Спеціально до Міжнародного дня музеїв, 11 травня у виставкових залах «Хлібні» Національного заповідника «Софія Київська» відкриється виставка урбаністичних фотографій Петера Лаглера «Душа Відня».

Це австрійське місто знакове для української культури. Адже тут у різний час навчались Олена Кульчицька, Лесь Курбас, Дмитро Донцов та Іван Пулюй, у віденському університеті здобув докторський ступінь й Іван Франко, а в опері Відня співали Соломія Крушельницька та Вікторія Лук’янець.

Фотографії Петера Лаглера дозволять вам відчути і зрозуміти душу цього чарівного міста, покажуть таємні куточки та розкриють деталі, які важко помітити і осмислити під час коротких туристичних поїздок чи відряджень. Фасади барочних костелів, голівки путті, гротескні шрифти рекламних вивісок, класицистичні сфінкси та імперські орли, строга геометрія сучасних будівель і пластичність історизму — усе це під пильним оком Петера Лаглера.

Петер Лаглер — учасник багатьох міжнародних виставок у галереях Данії, Словенії, Чехії, Німеччини. В останні кілька років багато знімає в Україні. Його виставки пройшли у Львові («Музей ідей»), Дніпропетровську (Арт-центр «Квартира»), Івано-Франківську (Краєзнавчий музей) і Києві (Бібліотека НАНУ, «Музей історії міста Києва»).

Один із найулюбленіших стилістично-композиційних прийомів художника — робота з віддзеркаленнями у вітринах крамниць, вікон будинків чи авто. Це дозволяє отримати багатошаровий, колажний, часом сюрреалістичний образ міста і його мешканців.

Виставка триватиме з 11 травня по 10 червня.

Контактна особа: Святослав Яринич, sviatoslaff@gmail.com

Докладну інформацію можна дізнатися за телефоном: (044) 278-20-83

Сяйво природи та людських душ на виставці творів Сергія Вовка «Живопис-життя»

З 5 травня по 3 червня у Національному заповіднику «Софія Київська» (виставкові зали «Хлібні») проходитиме виставка, присвячена 60-річчю відомого українського художника-живописця Сергія Вовка.

Відвідувачам пощастить побачити не лише твори ювіляра, а й картини його предків: славетного майстра і педагога Олександра Сиротенка — дідуся Сергія Вовка та його батьків — Олександра Вовка та Надії Сиротенко. Адже Сергій Вовк завжди наголошував, що без порад та допомоги талановитих предків він не відбувся б як живописець і не зміг би перевершити не тільки батьків, а й діда, твори якого давно стали класикою українського мистецтва.

Виставка «Живопис – життя» познайомить глядача із сьогоденням живописця, творами кількох останніх років. У цей період художник розширював образні горизонти, оновлював манеру, колористичну гаму, шукав нові формати та форми.

На картинах Сергія Вовка вирує яскраве життя, буяє барвами квітів обрамлена відблисками сонячного світла природа. Прагнення світла і світлого — кредо живописця. У портретах митця теж багато сяйва, сяйва людських душ та очей. Адже перш за все його приваблюють люди, саме тому художник все життя пише портрети.

Після народження доньки художник пише багато дитячих образів. Кілька портретів Світлани, її подруг, онуків друзів художника буде представлено на виставці. Також Сергій Вовк охоче пише портрети друзів-художників, галеристів і просто шанувальників його творчості.

Презентація проекту та зустріч з художником відбудеться 11 травня о 17-й годині.

 Про художника

Вовк Сергій Олександрович народився 1958 року в Києві в мистецькій родині. Закінчив Республіканську художню середню школу ім. Т. Г. Шевченка, Київський державний художній інститут (тепер — НАОМА), майстерня станкового живопису проф. В. Г. Пузиркова. Брав участь у багатьох виставках в Україні та закордоном. Твори художника зберігаються в зібраннях музеїв України (зокрема НХМУ) та приватних колекціях. Член Національної спілки художників України з 1989 року.

Запрошуємо на виставку «VIVA MEXICO»

4 травня 2018 року на території Національного заповідника «Софія Київська» відкриється виставка декоративного мистецтва «VIVA MEXICO».

У рамках цієї виставки уперше в Україні буде представлено понад 15 справжніх мексиканських «амате» та унікальні експонати приватної колекції відомого українського дослідника-майяніста Юрія Полюховича. Серед них вироби сучасних індіанців майя, мексиканських, гватемальських, белізьких, сальвадорських і гондураських майстрів: вази та тарілки (точні копії музейних експонатів давніх майя), прикраси майя-лакандонів з насіння тропічних дерев, копія Дрезденського кодексу майя, жіночий костюм ручної роботи майя-цоцилів та ін.

Також у програмі:

  • майстер-класи та лекції;
  • показ сомбреро та аксесуарів в мексиканському стилі від студії Encanto.

Виставка організована з метою показати в Україні яскраве та самобутнє народне мексиканське мистецтво, познайомитися з багатою та захоплюючою історією мексиканського народу.

Виставка триватиме до 3 червня 2018 року.

Куратори проекту:

Ніна Бурневіч, Лілія Бершова

(044) 278-44-83

Партнери виставки: бразильский ресторан «Grill do Brazil»,

іспанський мовний клуб «Espanita», багетна майстерня «Corners»

Архітектура. Документ і образ

З нагоди Дня архітектури України у Національному заповіднику “Софія Київська” 4 липня відкрито виставку “Архітектура. Документ і образ”.

На виставці представлені матеріали, що ілюструють процес роботи архітекторів, реставраторів та істориків архітектури: ескізні проекти будівель різного призначення, плани, обміри, реконструкції, макети, живописні етюди та графічні начерки відомих пам’яток архітектури.

Зокрема глядачі зможуть познайомитися з роботами таких відомих архітекторів і архітектурознавців, як Павло Альошин (автор проектів багатьох знакових київських будівель), Георгій Лукомський (автор досліджень про архітектуру Києва, Галичини, Харківщини), Василь Кричевський (вперше після довгої перерви демонструється його ескізний проект будівлі Музею Тараса Шевченка в Каневі) , Олександр Власов (головний архітектор Києва у 1944-50 рр., співавтор проекту Ботанічного саду НАН України), Анатолій Добровольський (автор проекту забудови Хрещатика), Генріх Топуз (автор проекту Театру музкомедії в Одесі), Микола Коломієць (співавтор проекту станції метро “Хрещатик”), Григорій Логвин (автор низки книжок про українську архітектуру) та ін.

Більшість з представлених експонатів належать до колекції архітектурної графіки Національного заповідника “Софія Київська”, який отримав їх у спадок від Академії архітектури УРСР, розформованої у 1962 році. Працівники Академії свого часу збирали матеріали для створення Музею української архітектури.

Виставка експонуватиметься до 30 серпня 2016р.

«Земля козаків» очима сирійського мандрівника XVII ст.»

У виставкових залах Музею «Будинок митрополита» Національного заповідника «Софія Київська» експонується виставка «Земля козаків» очима сирійського мандрівника XVII ст.».

Виставка присвячена 360-ій річниці відвідин України Антіохійським патріархом Макарієм, що відбулися в рамках грандіозної подорожі патріарха у 1654-1656 рр. Під час мандрівки патріарха Макарія супроводжував його син – архідиякон Павло Алепський. Він залишив надзвичайно детальний опис подорожі по Україні та відвідин Києва (у тому числі – славетного Софійського собору). У рукописі Павла Алепського «Подорож Антіохійського патріарха Макарія» описані особливості архітектури, звичаї та побут тодішньої України (як її називає сам автор – «Землі козаків»), тому він є безцінним джерелом для всіх дослідників вітчизняної історії XVII ст. Загалом, твір Павла Алепського є єдиним арабомовним джерелом з історії України XVII ст. В світі відомі лише 4 списки рукопису Павла Алепського (зберігаються у Парижі, Лондоні, Санкт-Петербурзі та в Києві – у Науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія»).

На виставці представлений оригінал київського списку; окрім того, відвідувачі зможуть прослідкувати маршрут сирійських мандрівників на стародавніх картах, побачити портрети історичних діячів, з якими вони зустрічалися під час подорожі, ознайомитися з уривками з твору Павла Алепського, що характеризують різні аспекти життя Козацької держави Богдана Хмельницького в середині XVII ст. Також відвідувачі виставки можуть ознайомитися з дивовижними картинами заслуженого художника України Юрія Нагулко, який у своїй творчості значну увагу приділив темі ранньохристиянських святих із Сирії.
Виставка є міжнародним проектом, організованим Національним заповідником «Софія Київська» спільно з Посольством Сирійської Арабської Республіки в Україні, Об’єднаною дослідницькою лабораторією 8167 Схід та Середземномор’я (Національний центр наукових досліджень, Університет Париж-Сорбонна), Національним університетом «Києво-Могилянська академія», Інститутом сходознавства ім. А.Ю. Кримського Національної академії наук України, Національним музеєм історії України, Національним музеєм Тараса Шевченка та Центральним державним архівом-музеєм літератури і мистецтва України при підтримці бренду «Козацька рада».

Виставка працюватиме до 12 вересня 2016 року.

Виставка “Графіті для Анни”

17 червня 2016 року в рамках Міжнародного культурно-мистецького фестивалю «Анна Фест» у виставкових залах “Хлібня” відкрито виставку живопису Катерини Косьяненко “Графіті для Анни”. Куратор виставки – Тетяна Калита, київська галерея “КалитаАртКлуб”.

Графіті (походить від італ. grafficare – дряпати, дослівно «надряпані») – одна з давніх технік настінного малярства, випадкові написи і малюнки на стінах будинків. Сучасні графіті – специфічні тексти та малюнки, досить агресивна урбаністична субкультура, саме це поняття найбільш відоме сучасному глядачеві. Всесвітньо відомі графіті Софійського собору Києва (ХІ ст.) – це написи та малюнки, залишені священиками та відвідувачами (збереглися понад 300).

Живописний проект “Графіті для Анни” київської художниці Катерини Косьяненко виник під впливом давніх текстів та фресок Софійського собору, він містить у собі візуальні послання у вигляді зображень та стилізованих текстів, близьких за стилем до зображень Софійського собору Києва.

Віднайдено і автограф київської княжни Анни Ярославни. Він розташований в арці – переході між центральною навою та приділом Анни та Іоакима, на зображенні св. Пантелеймона. Цей автограф також став певним каталізатором мистецького проекту, здійсненому художницею до київського заходу “Анна-фест 2016”.

Живописна серія “Графіті для Анни” є візуальним діалогом між давниною та сьогоденням, апелюванням до давніх часів з їх високими духовними мистецькими зразками, зокрема, мозаїкам та фрескам київського Софійського собору. Неймовірно цікаво відчути вплив давнини на сучасність, віднайти зв’язок з першоджерелами, знайти спільну мову, простежити віхи еволюції, а іноді й ознаки певної деградації. На жаль, саме сучасне образотворче мистецтва часто ігнорує професійну майстерність та духовність.

Наша сьогочасність збудована на давньому фундаменті, часто зруйнованому та призабутому. Ми заглядаємо в сиву давнину з цікавістю, аналізуючи. Відтворюємо своє уявлення про давні часи, створюємо образи, відштовхуючись від старовинних зображень і своїх відчуттів тотожності і правдивості. Фрески Софійського собору із зображенням дочок київського князя (Володимира чи Ярослава Мудрого) достатньо стилізовані та узагальнені. Все ж, ці зображення дають можливість в наш час відтворити переконливий образ Анни Ярославни. Уявне зображення Анни в проекті “Графіті для Анни”, пов’язане в візантійською іконописною традицією, персонаж має великі виразні очі, шляхетну поставу. Гіпотетичний, але виразний портрет давньоруської княжни, королеви Франції, високоосвіченої, талановитої. Анна неначе заглядає з давнини у нашу метушливе сучасне життя. Інший темпоритм, інші цінності, персонажі, але містичний міцний зв’язок все одно є.

Тож, не тільки ми вдивляємось і вигадуємо для себе минуле. Воно сканує нас очима відтворених давніх фрескових ликів, переплітається з образами сучасного життя. Фантастичні персонажі з середньовічних бестіаріїв виявляються не страшними, дуже кумедними та милими. З’являючись серед банальних бетонних багатоповерхівок, не дисонують, не здаються зайвими чи несподіваними. Перетворюють звичні для нас споруди на цікаві й гармонійні арт об’єкти.

Незвичний формат базових робіт проекту – видовжені вузькі горизонтальні полотна – багатофігурні чи пейзажні фризи, на яких розгортаються живописні сюжети. Вкраплення невеликих уявних портретів, поодиноких зображень доповнюють експозицію, присвячену Анні Ярославні. Акцентом виставки є велика картина з персонажами з окремих картин виставки, зібраними в цьому творі до купи. Всі картини з проекту “Графіті для Анни” майже гранично яскраві та несподівано багатоголосні за колористикою. Хоча одні з них наслідують приглушений колорит і фактуру фресок, інші вибухають максимальними контрастами та насиченістю кольору, притаманними якісному сучасному живопису. Багатошарова фактура живопису додає кольорам глибини та неймовірної виразності.

«Графіті для Анни» – апелювання до давнини, відголоски та відчуття присутності минулого у сучасному житті. Фантазування на тему мистецьких діалогів та впливів, намагання створити контакт, заговоривши на мові, яку зрозуміють зараз і могли б зрозуміти за часів Анни Ярославни.

Чому ж так важливо звертатись до високих зразків мистецтва, основ, першоджерел? Щоб не втратити головне – духовність та самоідентичність, щоб не втратити себе в різноманітності та багатоголоссі сучасного світу.

Виставка експонуватиметься до 17 липня 2016 року.

Скарби княжої церкви св. Миколая» у Києві

В Національному заповіднику «Софія Київська», в рамках мистецького проекту народного художника України Мирослава Отковича «Нація, історія, культура», відкрилась надзвичайна виставка «Скарби княжої церкви св. Миколая». Цю культурну подію відвідали представники духовенства, народні депутати України та інших високоповажні особи.
В рамках відкриття виставки відбудеться виступ Львівської державної академічної чоловічої хорової капели «Дударик» та струнний квартет Віртуози Львова.
Виставка працюватиме на території Національного заповідника «Софія Київська» в Будинку Митрополита до 15 липня.

“Французькі таблички”

В рамках ІІ-го Міжнародного фестивалю мистецтв “Анна Київська Фест” у виставкових залах галереї “Хлібня” відкрито виставку живопису Лариси Пішої і графіки Катерини Свіргуненко “ФРАНЦУЗЬКІ ТАБЛИЧКИ: З чистого аркуша / Partir de zéro “.
“Французькі таблички”- проект, який має свою історію.
Серію живописних робіт Лариси Пішої було розпочато 2005 року в Парижі, під час стажування художниці у “Cité des Arts”. Вивчення автором мови стало поштовхом для створення робіт із використанням французької лексики як одного із засобів запам’ятовування слів. Художниця закохалася у Францію, її культуру і мову і, як наслідок, навіть у надписи цією мовою, які у Парижі всюди зустрічаються.
Якщо дослівно перекладати тексти французьких табличок, виходить досить вишукано. Той, хто володіє мовою, відчує принципову відмінність французького меседжу від багатьох інформаційних надписів на пострадянському просторі. Отже, цю невеличку пластину- табличку – у певному сенсі можна розглядати як культурного агента країни, який одним із перших зустрічає своїх гостей. А в процесі вивчення мови відіграє роль своєрідного посилювача пам’яті. Лариса Піша зацікавилася саме цією стороною, і поступово серія картин, створених у техніці енкаустики, набула нових смислів. Автор розмірковує над властивостями і примхами людської пам’яті, її здатністю обирати- коли щось згасає, а дещо стає більш яскравим і ясним, про особливий картинний характер пам’яті etc
Перша виставка з проекту “Французькі таблички” відбулася в галереї “КалитаАртКлуб” у квітні 2012 року.
Коли до проекту приєдналася відома київська художниця- графік Катерина Свіргуненко, обидві авторки продовжили тему вивчення французької мови. Тепер це – два різних погляди і підходи до пізнання світу і мови. Катерина Свіргуненко пропонує глядачу “étude en bleu” – серію із 26 (стільки літер у французькій абетці) друкованих графічних робіт, виконаних у техніці плоского друку. Кожна з них унікальна за фактурою і композицією, проте усі 26 походять із звичайного навчального зошита.
Художниці назвали свою експозицію “З чистого аркуша / Partir de zéro”, натякаючи, очевидно, на те, що вивчення іноземної мови – процес нескінчений і подовжений у часі, і щоразу – все спочатку…

“Київський міф. Візуальні метафори київської ідентичності. Друга половина ХХ – поч. ХХІ століття»

З 28 травня Національний заповідник “Софія Київська” та Дирекції художніх виставок України відкрив спільний проект “Київський міф. Візуальні метафори київської ідентичності. Друга половина ХХ – поч. ХХ1 століття».
Сучасне розуміння поняття «міф» є значно ширшим від його класичного визначення. Міф – потужний інструмент формування й збереження національної/культурної ідентичності. Міф – це метамова, синтез знаків письма, усної мови та візуальних образів. Його культурологічне визначення абсолютно відмінне від того негативного змісту, який сьогодні вкладають у цей термін телекоментатори та журналісти, описуючи інформаційну війну Росії з Україною.
Мета цього проекту – показати роль образотворчого мистецтва у формуванні, інтерпретації, ретрансляції міфопоетичних аспектів образу Києва та в означенні «київської ідентичності»; виявити поряд з усталеними нові культурні змісти та контексти.
Київський міф складався на протязі століть. Як кожне визначне стародавнє місто, Київ має свою неповторну ауру. Завдяки унікальному ландшафту та визначній ролі у розвитку християнської цивілізації, починаючи з доби князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, Київ назавжди вписаний в число головних світових сакральних центрів. Його називали: «Місто-Храм», «Другий Ієрусалим». В середині 19 століття Оноре де Бальзак називав Київ Вічним Містом, Північним Римом.
У багатовіковій художній традиції Київ посідає місце одного з найкрасивіших та наймальовничіших міст світу. Це знайшло відображення в подорожніх нотатках та замальовках, мемуаристиці, художній прозі, поетичних творах та, звичайно ж, образотворчому мистецтві. Неповторний київський ландшафт та живописні краєвиди надихали художників різних епох, поколінь та художніх напрямків.
За радянського часу, коли роль Києва як сакрального центру східно-слов’янського світу нівелювалась офіційною ідеологією, домінуючою у мистецтві стала міфологема міста-саду. Сьогодні, коли Києв перетворюється у сучасний мегаполіс, коли відбувається бездумна забудова історичного центру та варварське знищення архітектурних пам’яток, у київському метатексті з’являються нові “підтеми”, як от “опозиція старого та нового міста”; “уявні подорожі історичними київськими маршрутами” тощо.
Все це разом утворює велетенський міфопоетичний масив, що потребує вивчення та осмислення, особливо з огляду на соціально-політичні виклики останніх років (Революція Гідності, російська агресія, конфлікт історичних пам’ятей), які загострили потребу у рефлексії та новому історичному погляді на цивілізаційну роль Києва.
«Старий Київ» з його неповторною атмосферою воскресає в творах О. Шовкуненка, М. Вайнштейна, С. Григор’єва, Є. Волобуєва, М. Глущенка, В. Чегодара, С. Шишка, Т. Яблонської та ін. Тут, як і раніше, Київ «потопає» у квітучих садах і парках, оживають старі будинки та улюблені «київські куточки», а разом з ними і душа стародавнього міста. Цей лірико-поетичний напрямок продовжують сучасні художники: В. Гурін, І. Кудіна, О. Ворона-Адаменко, В. Труш, Р. Пушкаш та ін.
Інших художників Київ хвилює не тільки і не стільки як унікальний природний ландшафт, а скоріше як міфопоетичний простір, насичений образами, знаками-символами, культурними алюзіями (твори О. Придувалової, А. Максименко, О. Аполлонова, І. Єремеєвої, П. Бевзи, О. Литвиненка та ін.). В цьому аспекті дуже цікавими є роботи молодих київських художників: О. Джураєвої, І. Леві, О. Богомаза, А. Духовичної, М. Шерстюк, М. Завального, Ю. Підкурганної та ін.
Даний проект також дає можливість познайомити глядачів з унікальними творами українського мистецтва другої половини 20 століття з колекції Дирекції художніх виставок України.
Дирекція художніх виставок України, яка минулого року відзначила свій 80-річний ювілей – унікальна культурно-мистецька інституція, діяльність якої поєднує поповнення державного художнього фонду та активну виставкову діяльність, з метою популяризації в Україні та за її межами кращих надбань українського образотворчого мистецтва.
Колекції ДХВУ віддзеркалює все розмаїття українського мистецтва ХХ—початку ХХ1 століття в кращих його взірцях. В ній зберігаються унікальні твори всесвітньо відомих українських художників: Т.Яблонської, С. Шишка, Є. Волобуєва, М. Глущенка, О. Шовкуненка, М. Примаченко та багатьох інших.
Важливим напрямком в роботі Дирекції залишається активна співпраця з регіональними музеями. Серед її партнерів: Національний історико-культурній заповідник «Качанівка», Національний історико-культурній заповідник «Чернігів Стародавній», художні музеї Вінниці, Черкас, Одеси, Львова, Луцька, Шостки та багато інших.
У полі діяльності Дирекції – співпраця з багатьма державними установами (Адміністрація Президента України , Кабінет Міністрів України, Міністерство закордонних справ та інші) у напрямку експонування та популяризації творів провідних українських митців ХХ—початку ХХ1 століття з колекції ДХВУ.

Виставка експонуватиметься до 26 червня 2016 року.

Володимир Великий – творець Української держави

У липні 2015 року виповнилось 1000 років з дня смерті великого київського князя Володимира Святославича (980–1015). Національний заповідник “Софія Київська” для відзначення цієї історичної дати створив виставку “Володимир Великий – творець Української держави”.

Виставка експонуватиметься у приміщенні, на місці якого в давнину існувала так звана “столиця Володимирова”, тобто його стольна (тронна зала), зга­дувана австрійським дипломатом і мандрівником Еріхом Лясотою, який відвідав Київ і Софійський собор в 1594 р. Матеріали виставки демонструють, що період київського правління Володимира став кульмінаційним моментом в історії середньовічної України. Саме за Володимира були закладені підвалини для формування української нації, а Київ набрав статусу осердя української культури та духовності.

Акцентується на заслузі князя Володимира – Хрестителя Русі-України у заснуванні та зведенні найголовнішого духовного, церковно-політичного й культурного осередку Києва та України – київського Софійського собору, визначається його державотворча роль.

В експозиції вперше буде відображено багатовікову традицію прослав­лення князя Володимира в архітектурно-стінописному комплексі Софії Київської та в сучасному образотворчому мистецтві. Наголо­шується, що образ князя Володимира мав особливе державотворче значення у доленосні періоди історії Русі-України – часи митрополита Петра Могили та гетьмана Івана Мазепи, у добу Гетьманщини, що знайшло яскраве відображення в історії, архітектурі та монументальному живописі Софійського собору.

До виставки увійшли експонати з колекції Петра Ющенка, портрет князя Володимира роботи художника Володимира Слєпченка, скульптурні композиції Володимира Філатова та ін.

Значний внесок у створення виставки здійснив відомий  колекціонер матеріалів по історії Києва і письменник Віктор Киркевич, який 2015 р. відзначає свій 70-річний ювілей.

Виставка експонується з 21 липня 2015 року.

Виставка сучасного іконопису «Світ і світло української ікони»

Відкриття виставки 21 вересня 2015 р. в залах музею «Будинок митрополита». У липні 2015 року виповнилось 1000 років з дня смерті великого київського князя Володимира Святославича (980-1015). За однією з версій саме Володимир – Хреститель Русі-України  у 1011 році заклав фундамент і почав зведення найголовнішого духовного, церковно-політичного й культурного осердя Києва та України – київського Софійського собору.  Храмове свято Софії Київської припадає на 21 вересня –  День Різдва Богородиці.

День головного сакрального й духовного осередку України, який входить до складу всесвітньовідомого музейного комплексу Національного заповідника «Софія Київська», урочисто відзначаємо відкриттям виставки унікального сучасного іконопису та монографій, присвячених мистецтву з приватної збірки шанованого українського вченого, мистецтвознавця, письменника, викладача професора Дмитра Степовика.

На виставці представлені роботи талановитого львівського іконописця Андрія Дем’янчука. Його ікони написані на дошках, вирізьблених в українській класичній традиції його батьком – високопрофесійним різьбярем Левком Дем’янчуком.

Особливу теплоту, релігійну піднесеність,  українські національні мотиви містять іконописні твори Олександра Охапкіна, велика частина його робіт прикрашають діючі храми України.

Експонуються й роботи Леоніда Денисенка, винахідника особливої техніки «літерографії», суть якої полягає у створенні художнього образу за допомогою слів чи цілих речень (яскравим прикладом такої техніки є представлена на виставці робота «Бог є любов»).

 “Конституційний вимір українського державотворення”

 

Виставка «Іван Батечко. Графіка та живопис».

Виставка «Петриківський рушник»

Виставка «Наталя Кучеря. Живопис. Театр»

Художня виставка “Міграція в Біблії”Фотовиставка “Софія – Лавра: 25 років разом”

Виставка «Від рідних теренів до всього Світу»

Виставка «Людмила Жоголь і український гобелен. До 85-річчя з дня народження художниці»

Культурний проект «ART Families – Мистецькі родини»

Виставка дитячих малюнків «Дитячі мрії»

Виставка «Український вінок. Магія. Символіка»

Виставка кераміки Владислава Щербини “4 стани глини”

«Анна Ярославна. Повернення в Європу»

Виставка «Софія Київська очима юних художників»

Виставка відтворених пам’яток давньоруської писемності «Книги є ріки, що напоюють Всесвіт увесь…»

Виставка Людмили Красюк «Живопис. Кераміка»

Міжнародний проект “Грюнвальд-Арт” в Україні

Художня виставка «Виноград, виноробство, вино» Коктебель–2013

Виставка «ХРЕСТ ТА ШАБЛЯ. КИЇВСЬКИЙ МИТРОПОЛИТ ПЕТРО МОГИЛА (1597-1647)»

Виставка ікон та арт-об’єктів “ІКОНА ПІД ЧАС ВІЙНИ”

Виставка «На межі дозволеного. Українське мистецтво 1930-х років»

Виставка «Диво-Різдво. Українські та німецькі різдвяні обряди: паралелі»

Українське сакральне мистецтво XVI-XIX ст.  (з приватних колекцій)

Фотовиставка «Відхід радянських військ із Чехословаччини: виставка фотографій Дани Киндрової»

Виставка архітектурної графіки «Сталінський ампір: нереалізовані амбіції»

Збережене сонце. Український наїв XX ст. Майстри

Виставка українських старожитностей «ОСНОВИ» із колекції Музею української спадщини Віктора Ющенка

Виставка «Вся правда про Крим»

Виставка «Київський Златоуст» Іоанн Леванда»

Виставка «Київ 1917–1919 років: революційний центр і українська столиця»

«Шедеври давньоруського мистецтва. Ікони XV-XVII століть з колекції Музею імені Андрія Рубльова»

Виставковий проект «Київські одкровення Адріана Прахова»

Виставка «Відроджені святині православ’я»

«Свята Православної Церкви»

«Рафаїл Заборовський, митрополит Київський, Галицький і всієї Малої Русі (1731 – 1747 рр.)»

Виставка «Українська ікона XVI – XVIII ст.»

Виставка, присвячена 90-річчю від дня народження видатного українського історика, археолога, дослідника культури Давньої Русі Сергія Олександровича Висоцького

Київська Русь. До 900-річчя вокняжіння Володимира Мономаха

Виставка «Культура Київської Русі»

Бурштинові мозаїки в Софії Київській

Портрети духовних діячів XVII – поч. XX ст. (з фондової колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника)

Виставка «Великодні взори»

Виставка «Жито-життя»

Латвія. Бурштин. Інновація. Що бурштин задумав?

Виставка “Український краєвид”

Виставка „Микола Мурашко та його учні”

Виставка «Митрополит Євгеній (Болховітінов) (1767 – 1837). Праці, заповідані Києву»