Іван Роменський Ікона «Манна небесна»

(зворотній бік іконостаса Андріївської церкви)

 Середина XVIII ст. Полотно, олія. 280 х 165 см

з колекції Національного Заповідника «Софія Київська»

Ікона розташовувалася над дияконськими дверима з образом Архистратига Михаїла зі зворотнього боку іконостаса, який було прикрашено шістьма іконами на сюжети старозавітного циклу.

Про збирання манни небесної, яку Бог послав народу Ізраїля, коли в нього закінчилася їжа після виходу з Єгипту, оповідають Книга Вихід та Книга Числа. Манна випадала 6 днів на тиждень, вночі. Її можна було збирати після того, як танула роса. Вона була білого кольору як насіння коріандру. За легендою, молодим на смак вона здавалася хлібом, дітям – маслом, а старим – медом.

Книга Вихід, гл. 16: «І піднялася верства тієї роси,  – аж ось на поверхні пустині щось дрібне, вузькувате, дрібне, немов паморозь на землі. І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: «Man hu?» (з євр. «що то?»), бо не знали, що то. А Мойсей відказав їм: «Це той хліб, що дав вам Господь на їжу. …І назвав Ізраїлів дім ім’я тому: манна. Вона була, як коріандрове насіння, біла, а смак її – як тісто в меду».

Сорок років іудеї харчувалися манною, а коли, нарешті, опинилися на Землі Обітованої, то манна перестала падати з небес.

 Існують різні гіпотези з приводу того, чим насправді була манна. На сьогодні відомо, що в пустелях північної Африки і південно-західній частині Азії росте їстівний лишайник, плоди якого мають форму дрібних білих кульок, схожих на крупу, що й досі споживаються місцевими жителями.

Реставрація ікони проходила у два етапи. І етап (1982-1991) виконували художники-реставратори «Укрреставрації» – Бєляй А.Ф., Назарова В.О., Яковенко І.В.  ІІ етап (2003) – художники-реставратори корпорації «Укрпроектреставрації» Подкопаєва В.І., Подкопаєв С.І., Остапчук А.М. Після реставрації ікона експонується у виставковому північному залі Софійського собору.