фундамент собор

На цьому місці знаходяться залишки каплиці кінця ХІІ ст., досліджені у 2019–2020 рр. археологічною експедицією Національного заповідника «Софія Київська» під керівництвом Тимура Бобровського.

Каплиця являла собою чотиристовпну будівлю розмірами 5х8 м, змуровану з плінфи та цем’янкового розчину на кам’яних фундаментах, складених “насухо”.

Оригінальність конструкції цієї будівлі полягає у відсутності бокових стін з її південного, західного та північного боків, де між стовпів, зведених на окремих фундаментах, були влаштовані відкриті арки. Східна пара стовпів, що спиралася на цілісну монументальну платформу, була поєднана вигнутим назовні  простінком, який утворював апсиду, призначену для розміщення вівтарного простору каплиці. Арки, що спиралися на стовпи будівлі, ймовірно, підтримували невисокий, вкритий свинцевою бляхою купол діаметром близько 3–3,5 м. Поверхні мурувань були вкриті білим вапняним тиньком, позбавленим будь-якого оздоблення, а підлога будівлі, вірогідно, була дерев’яною і лише у вівтарній частині мала цегляне мощення.

Історичні обставини будівництва цієї каплиці невідомі, оскільки її не згадано у стародавніх письмових джерелах, а самі залишки були випадково відкриті під час земляних робіт 2018 р. Археологічні знахідки, будівельні матеріали та деякі особливості конструкції будівлі дозволяють датувати її зведення кінцем ХІІ ст., засвідчуючи причетність до того смоленських майстрів. Зафіксована на одній з плінф мітка з ім’ям Давид, можливо, вказує на  зв’язок цієї каплиці з «братньою угодою», укладеною в 1195 р. між київським та смоленським князями — Рюриком та Давидом Ростиславичами.

Каплиця існувала недовгий час і наприкінці XIV ст. вже знаходилася у руйнованому стані. Остаточно її надземні залишки були розібрані близько XVII ст.; тоді ж підвальним приміщенням якоїсь монастирської будівлі було практично знищено фундаменти одного з стовпів.

Нині залишки будівлі кінця ХІІ ст. перебувають у законсервованому стані, а їхні контури відтрасовано на поверхні з сучасних матеріалів.

 

Ілюстрації

Мал. 1. План залишків каплиці кінця ХІІ ст. за результатами археологічних досліджень 2019–2020 рр. (креслення Т. Бобровського)

Мал. 2. Гіпотетична схема-реконструкція зовнішнього вигляду каплиці кінця ХІІ ст. (автор Т. Бобровський)