Сторінки історії

Сторінки історії

Будь-які лихоліття, що спіткали український народ, неминуче відображалися на його головній святині – Софійському соборі ХІ ст. у Києві. Незважаючи на всю наругу, яку зазнавав собор, він ніколи не втрачав своєї монументальної величі та мистецької краси.

Так, 1920-ті –1940-ві рр. виявилися важким випробуванням для багатьох пам’яток України. Чимало з них більшовиками було знищено. Заходи радянської влади щодо боротьби з релігією та усіма її виявами (навіть у мистецтві) виявилися відчутними і для Софійського собору. Після націоналізації усіх релігійних споруд – їх тимчасово передали у користування релігійних громад. Останні виявилися тією силою, яка піклувалася за станом споруд наданих в їхнє користування. Попри байдужість радянської влади, саме завдяки зусиллям та коштам релігійної громади Софійського собору у 1924 р. було виконано ремонт, який вберіг пам’ятку від руйнування. Проте більшовики різноманітними способами намагалися ліквідувати громаду Софійського собору: обкладали великими податками, адміністративним тиском та репресіями. Одначе, виснаживши, а потім ліквідувавши громаду, яка піклувалася за станом пам’ятки, влада довго не вживала заходів для порятунку споруди. В аварійному стані Софійський собор добув початку Другої світової війни, вцілів у періоди боїв та гітлерівської окупації. І лише наприкінці 1949 р. – початку 1950-х рр. почалися ґрунтовні ремонтно-реставраційні роботи в Софійському соборі.

Фото 1935–1941 рр. м. Київ, УРСР, СРСР. З фондів Національного заповідника «Софія Київська»

Софійський собор ХІ ст. у Києві. м. Київ, Україна. Сучасний вигляд