Брама Заборовського у творчості Василя Кричевського

Яскрава архітектурна пам’ятка доби козацького бароко привертала увагу істориків і архітекторів, але її вивчення впродовж ХІХ – першої половини ХХ ст. не мало системного характеру.

Окремі дослідники пишуть про вивчення та ймовірні реставраційно-відновлювані роботи Василя Григоровича Кричевського – визначного українського художника, архітектора та графіка. Біограф митця, Вадим Павловський зауважує, що з 1922 р. Василь Кричевський приймав активну участь у діяльності Софійської комісії ВУАН, у Комісії порайонного розроблення історії України, де працював «…над питаннями архітектури будівель Києва кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст., … а з 1939 р. [був] також і дійсним членом Вченої Ради Софійського Архітектурно-Історичного Музейного Заповідника…». Митець, за даними В. Павловського, намагався також реконструювати початковий вигляд деяких споруд, що дійшли до нас у зміненому вигляді або в руїнах. Зокрема, В. Кричевський «… робив спроби реконструкції Золотих Воріт, … Брами Заборовського в мурах огорожі Софійського собору…».

Кілька спроб художньої реконструкції Брами Заборовського зберігаються у Національному заповіднику «Софія Київська», в Українському музеї у Нью-Йорку, в архіві родини Кричевських у США. Останній малюнок було опубліковано О. Нештою на сторінках часопису «Пам’ятки України».

Одначе, згадувані твори, все-таки тільки графічні реконструкції, а не реальні реставраційні й відновлювальні роботи. Тож напередодні Другої світової війни барокова архітектурна пам’ятка мала аж ніяк не привабливий вигляд. Саме тому колишній директор Софійського заповідника Олекса Повстенко, пригадуючи Київ 1941–1943 рр., про Браму Заборовського писав таке: «Дуже сиротливо виглядає замурована і запущена, а колись прекрасна брама Рафаїла Заборовського, яка після забудовування в XIX ст. старого Києва опинилась у глухому і тісному Георгіївському заулкові. Ще й тепер вражає своєю красою її ліплений рослинний орнамент, що в багатьох місцях уже почав відлуплюватись і відпадати» («Катедра св. Софії у Києві», Нью-Йорк, 1954).

У січні цього року минає 148 річниця від дня народження Василя Кричевського.

Підготувала Л. Стромилюк