БЛАГОВІЩЕННЯ У ЖИВОПИСІ КИРИЛІВСЬКОЇ ЦЕРКВИ

Архангел Гавриїл благовістить Марії про народження Нею Спасителя. Постать Архангела належить пензлю М. Врубеля.

Це перша монументальна робота М. Врубеля в Кирилівській церкві.

Фігура Гавриїла написана по граф’ї  (прориси контуру по вогкій штукатурці), яка збереглася з ХІІ ст. Граціозна витончена фігура благовісника з ликом, що нагадує кращі зразки візантійських мозаїк, виконана з надзвичайною віртуозністю: ретельно розроблені деталі рук, обличчя, одягу. Складки біло-рожевого одіяння, що переплітаються, немов орнамент, рука, здійнята в благословляючому жесті, змах крила –  видають не копію, не підробку під старовину, а глибоко сучасне тлумачення стародавньої формальної мови живопису. Стрімка фігура архангела Гавріїла прямує до Діви Марії зображеної на протилежному південному стовпі тріумфальної арки аби повідомити радісну звістку про народження майбутнього Спасителя всього людства. На жаль, залишається невідомим ім’я художника, який написав образ Марії Богородиці. Може колись виявиться, що це також робота Михайла Врубеля? Головним прикладом, на думку одного з біографів М. Врубеля, для цієї композиції стала ікона ХІІ ст. “Устюзьке Благовіщення”, що зберігається в Державній Третьяковській галереї. У цій роботі Врубель проявив себе як блискучий інтерпретатор спадщини давніх майстрів. М. Зумер відзначив, що художникові не було тісно в межах контуру старого майстра,  він зумів угадати дійсно велику живописну традицію.

Автор – Ірина Марголіна