(044) 279-22-56 екскурсії

(044) 278-26-20

  • Українська
  • English

Залишки невідомої будівлі XVIII ст., монети польських королів та сліди пожежі, — археологи розповіли про перші знахідки розкопок у садибі Софійського собору

Залишки невідомої будівлі XVIII ст., монети польських королів та сліди пожежі, — археологи розповіли про перші знахідки розкопок у садибі Софійського собору

У липні 2018 року у садибі Софійського собору розпочалися спелеоархеологічні дослідження. Розкопки проводяться на місці провалу, що утворився у квітні поточного року за 25 м на північний захід від будівлі собору. Результати останніх досліджень показали, що він виник на місці низки більш давніх провалів, засипаних у ХІХ – ХХ століттях будівельним сміттям, землею та піском.

Зараз археологи вибирають заповнення провалів та ретельно вивчають культурні шари — верстви ґрунту, що утворилися довкола Софійського собору впродовж останнього тисячоліття. Розкопки вже досягли глибини 1,5 метри від сучасної поверхні.

Під час дослідження нашарувань XVII – XIX століть було частково розчищено залишки раніше невідомої наземної дерев’яної будівлі XVIII століття. Нижче вдалося простежити шар, ймовірно пов’язаний з ремонтними роботами у Софійського соборі, ініційованими на межі XVII – XVIII століть українським гетьманом Іваном Мазепою. Ще нижче — на глибині понад 1 метр від сучасної поверхні — зафіксовано верстви землі, насичені деревним вугіллям. Вірогідно, це сліди пожежі, що сталася у Софійському монастирі у 1697 році.

Археологам вдалося знайти фрагменти керамічних та скляних виробів пізньосередньовічного часу, а також срібні та мідні монети польських королів Сигизмунда ІІІ та Яна Казимира. Зустрічаються також і більш давні знахідки — уламки цем’янкового розчину із залишками фресок та графіті ХІ – ХІІ століть, шматочки смальти, подібні до тесер стародавніх мозаїк Софії Київської, вироби з глини, скла, заліза та міді часів Київської Русі.

Очікується, що подальші розкопки дозволять відкрити культурні шари  часів заснування Софійського собору, становлення і розквіту Київської держави. Лише після завершення вивчення усіх цих археологічних залишків, дослідники зможуть здійснити розкопування та обстеження стародавньої підземної споруди, що має розташовуватися на глибині близько 4 метрів від сучасної поверхні.