Її ім’я означає «Воскресіння»

Є в Софії Київській серед численних  персонажів чудовий образ святої великомучениці Анастасії  Путорозрішниці, мудрої і прекрасної діви, чиє ім’я в перекладі з грецької означає «Воскресіння».  Її образ виник разом із самим собором, 1000 років тому, коли  в Русі-Україні стверджувалося християнство, що сприймалося як воскресіння народу разом із  Христом. Таке значиме ім’я було дано  їй тому, що  охрещена під іменем  Анастасія  вона духовно воскресла  у святій купелі. Свята великомучениця Анастасія постраждала за Христа в часи гоніння на християн при імператорі Диоклетіані (284-305). Анастасія народилася в Римі, в сім’ї сенатора. Батько був язичником, а мати – таємною християнкою.  Після смерті дружини батько видав Анастасію заміж за язичника Публія, але під приводом вигаданої хвороби вона зберегла свою незайманість. Хоча чоловік за це над нею знущався й часто бив. Особливо Публій розлютився, коли служниця йому повідомила, що Анастасія часто переодягалась убогою і відвідувала в’язниці, де годувала, лікувала, навіть викуповувала в’язнів, які потерпали за віру у Христа. Вона прославилися своїм даром лікування, тому цю святу   візантійці називали Цілителькою (Фармаколітрією).  Після смерті чоловіка свята Анастасія вже не таїлась, могла спокійно витрачати залишені батьками статки  на допомогу убогим та знедоленим. Вона хрестила людей, служила в’язням, хворих зцілювала, мертвих ховала, живих на подвиг укріпляла. За порятунок людей від духовної загибелі  і допомогу  в`язням  наші пращури  назвали її Анастасію Путорозрішницею, тобто такою, яка    розрішала, звільняла від пут відчаю, страху і безпорадності. За свою віру Анастасія зазнала мученицької кончини в Сірміумі (Сербія): після тортур  її розтягли над вогнищем між чотирма стовпами.  Та   її святе тіло вогнем не пошкодилося. Його перенесли до Константинополя, а згодом  – до Рима, звідки її мощі розійшлися по всій Європі. Можливо, частка її мощів згідно традиції  закладено у фундаменти або стіни Софії Київській.  Св. Анастасія згадується у найдавніших книгах з  софійської  бібліотеки – Реймському і Остромировому Євангеліях. У нашому народі вона є однією з найбільш прославлених святих жінок. У східнослов’янській традиції вважається, що вона допомагає жінкам  звільнятися від «пут вагітності», а загалом у всьому християнському світі вона  стала покровителькою лікарів. Сьогодні, як ніколи, славимо святу лікарку і звертаємося до неї зі словами гімну на її честь: «Побідоносного Воскресіння мученице Христова, моли Бога спасти душі наші».

Автор – Надія Нікітенко