Як портрет княжої родини перетворився на образи святих мучениць Софії, Віри, Надії та Любові

Відомі чотири світські фігури, що збереглися на південній стіні центральної нави Софії Київської, за тисячу років існування зазнали суттєвих пошкоджень. Не дуже добрий стан збереження вплинув на появу великої кількості версій щодо атрибуції персонажів цієї композиції.

Великий груповий князівський портрет спочатку займав усі три стіни центральної нави собору. Західна стіна не збереглася, на північній уціліли дві останні фігури. Лише оформлення південної стіни збереглося повністю, проте, зі значним втратами фарбового шару.

У ХVІІІ ст. тут намалювали композицію «Четвертий Вселенський собор» олійними фарбами у бароковому стилі. У середині ХІХ ст., під час реставрації Ф. Солнцева 1843 – 1853 рр., бароковий живопис видалили. Відкрилися пошкоджені чотири фігури у багатому князівському вбранні. Академік Ф. Солнцев скопіював ці зображення.

Поверх відкритих фігур, наслідуючи їхні контури, намалювали образи мучениць Софії, Віри, Надії та Любові. Це дало привід для нещадної критики керівника і виконавців цих робіт, для звинувачення їх у неуважності, некомпетентності, непрофесіоналізмі.

Чому насправді відбулася така трансформація сюжету?

Згідно указу Святійшого Синоду від 30 листопада 1832 р. за № 11 557, що оголошував волю імператора, не дозволялося в церквах мати жодних зображень, окрім святих образів. Так з’являються лики мучениць замість портретів дітей князя. Так само з’являються зображення св. Іоакима та св. Анни над попружними арками центрального купола, що прикривають собою два герби.

Заміна сюжету на стіні центральної нави відбулася з офіційного дозволу чи, навіть, вимоги. До альбому «Древности Российского государства» увійшли рисунки-копії обох варіантів, початкового і поновленого, що не є технічною помилкою, обидва позначені одним номером.

У ХХ ст. зображення святих мучениць видалили, розкривши початкову фреску. За першою версією атрибуції персонажів ці чотири фігури визначалися як жіноча частина родини князя, бо ж позначився вплив видалених образів.

Згідно концепції д. і. н. Надії Нікітенко, тут знаходяться фрескові образи синів Володимира Великого та дружини одного з них у такій послідовності: Ярослав, Борис, дружина Бориса, Гліб.

Автор – Тамара Рясная

Святі мучениці Софія, Віра, Надія та Любов. Олія. ХІХ ст.

Процес розкриття фрески. 1935 р.

Чотири фігури – частина князівського групового портрета. Фреска. ХІ ст. Сучасний вигляд.