Як архітектори розкривають секрети Софії

     Софійський собор у Києві є однією з найвизначніших споруд стародавнього Києва. За тисячоліття свого існування він ставав свідком багатьох подій з історії українського народу, зазнав чимало пошкоджень та перебудов. Через це зовнішній вигляд споруди дійшов до наших часів у зміненому барочному вбранні кінця XVII – початку XVIII ст.

     Вченим цікаво було дізнатися, де та як робили будівельний матеріал для перших кам’яних споруд, за якою технікою зводили стіни будівель, який вигляд мала Софія Київська в давнину, і, нарешті, яких перебудов вона зазнала.

     Для визначення техніки кладки стін, їх оздоблення до того часу, коли вони були отиньковані (вважають, що спочатку стіни храму зовні не були оштукатурені),  з’ясування часу будівництва та перебудов окремих частин собору, у першій чверті ХХ ст. І.  Моргілевським був застосований метод дослідження за допомогою зондажів, коли за очищеною від шару штукатурки ділянки стіни відкривається її кладка. І разом з цим відкриваються її секрети. Розшифрування цих секретів є метою спеціального історико-архітектурного дослідження у Заповіднику.

     Так, на східному фасаді Софії Київської (Рис. 1) ми бачимо низку зондажів (тобто очищені від шару штукатурки ділянки стін). На них ми можемо побачити давню кладку стін (Рис.2), яка складається з рядів природного каменю та рядів цегли (плінфи). Також зондажами відкрито ділянки стін, які наочно вказують на закладені пізніше отвори, прибудови малих апсид до зовнішніх та внутрішніх галерей тощо.

     А на фрагментах південного (Рис.3) та північного (Рис.4) фасадів можна побачити сховані під пізнішим шаром штукатурки колони та розписи на них (Рис.5), а також закладки арочних отворів між колонами.

     В інтер’єрі за допомогою метода дослідження зондажами також можна з’ясувати багато цікавого.

     Наприклад, східна поперечна стіна північної зовнішньої галереї після видалення з частки стіни шару штукатурки являє нам над арочним отвором (до речі, розширеним пізніше) антаблемент і фронтон з оздобленням. (Рис. 6)  А на південній стіні над підлогою крайнього східного членування північної зовнішньої галереї бачимо відкриту під шаром штукатурки давню фрескову розпис. (Рис.7)

Автор – Н. Картамишева

Рис.1  Софія Київська. Східний фасад. Фото 2020 р.

Рис.2  Софія Київська. Східний фасад. Зондаж, на якому виявлена стародавня кладка стіни. Фото 2020 р.

Рис.3 Софія Київська. Фрагмент південного фасаду з входом в собор. Фото 2020 р.

Рис.4 Софія Київська. Фрагмент північного фасаду з входом в собор. Фото 2020 р.

Рис.5 Софія Київська. Фрагмент північного фасаду з виявленої під шаром штукатурки стародавньої колони. Фото 2020 р.

 

Рис.6 Софія Київська. Східна поперечна стіна північної зовнішньої галереї з арковим отвором і декоративним оздобленням стіни над ним. Фото 2020 р.

Рис.7 Софія Київська. Фрескова розпис на південній стіні крайнього східного членування північної зовнішньої галереї. Фото 2020 р.