Святі Софії Київської. Святий великомученик цілитель Пантелеймон.

У всі часи великих випробувань йшли люди до Софії за допомогою, за укріпленням духовних і фізичних сил, за зціленням – і моральним, і фізичним. Великим та шанованим помічником у цих справах вважався один із найулюбленіших у народі святих великомученик Пантелеймон, лікар-безсрібник. І не випадково зображення його ми бачимо і у фресці ХІ століття, повторене двічі, і у малюванні ХІХ століття на арці центральної нави.

Святий великомученик і цілитель Пантелеймон народився у Нікомідії у родині знатного язичника Євсторгія та християнки Єввули. Ім’я його було Пантолеон (у перекладі «подібний до лева»), батьки бажали бачити його мужнім та безстрашним юнаком. Юнак навчався у язичницькій школі та вчився медичній майстерності у відомого лікаря Євфросина. Наділений багатьма талантами, дуже гарний собою, він став наближеним до імператора Максиміана, який забажав його своїм придворним лікарем. Водночас, Пантолеон знайомиться з християнами Єрмолаєм, Єрмилом та Єрмократом. Єрмолай навчав його християнської віри. І, з іменем Господа, Пантолеон сотворив перше чудо – оживив померлого хлопчика від укусу єхидни. Після цього дива Пантолеон був охрещений Єрмолаєм. Уславлений, як гарний лікар, він лікує важкохворих, зцілює немічних, безкоштовно допомагає нужденним. Побачивши добрі справи сина в ім ’я Христове, охрестився і батько Пантолеона, Євсторгій. Максиміан, дізнавшись з доносу заздрісників-лікарів про його віру, вимагав спростувати Пантелеоном це. Але, отримавши тверду відмову, піддав юнака страшним тортурам. Під час випробувань, йому являвся Христос і дав йому ім’я «Пантелеймон», що означає «Всемилостивий». Максиміан, не добившись зречення Пантелеймона, наказав його стратити мечем. Після смерті, біля поховання відбувалися великі дива зцілення і частки мощей святого розійшлися, як найбільша святиня, по усіх світах. Культ св. Пантелеймона розповсюдився по усьому християнському світу. Церкви, присвячені святому з’явилися вже у 

ІV ст., зображення його стають популярними у стінописі та іконописі.

У православній традиції на іконах зображується в образі юнака без бороди, з витким волоссям у хитоні темного кольору із золотими нарукавниками та опріччям, у плащі на плечах. З хрестом у руці, або з ларцем для ліків та ложечкою. Вважається покровителем лікарів, воїнів та до нього звертаються хворі за зціленням. І сьогодні лікарі звертаються за допомогою до небесного помічника у своїй такій нелегкій та благородній праці.

Автор – Ірина Вільчинська