Спелеоархеологічні дослідження у садибі Софійського собору

Співробітниками Національного заповідника «Софія Київська» розпочато спелеоархеологічні дослідження у садибі Софійського собору. Розкопки проводяться на місці провалу, що стався у квітні поточного року за 25 м на північний захід від будівлі собору. Вірогідно, цей провал утворився над трасою стародавнього підземелля, яке у XVII–XVIII столітті використовувалося як монастирський льох.

Судячи з архівних матеріалів, підземна споруда — велика та розгалужена печерна галерея, прокладена на глибині близько 4 м від сучасної поверхні. Окремі ділянки стін та склепіння цієї галереї, викопаної у материковому суглинку, у давнину були укріпленні цегляним муруванням. У стінах галереї розташовувалися різноманітні ніші, в яких зберігалися припаси їжі та господарське майно Софійського монастиря.

Наприкінці XVIII століття це підземелля припинили використовувати, засипавши до нього вхід. Упродовж ХІХ–ХХ століття на цьому місці неодноразово утворювалися провали, які у 1916 та 1970-х роках обстежувалися відомими київськими археологами — Олександром Ертелем та Ірмою Тоцькою. На жаль, їх дослідження залишились незавершеними.

З 2015 року на місці підземелля активізувалися руйнівні процеси, що призвели до утворення низки нових провалів. Нинішніми дослідженнями, які здійснюються під керівництвом кандидата історичних наук Тимура Бобровського, передбачається розкриття одного з новоутворених провалів, а також обстеження та укріплення стародавньої підземної споруди.

Археологи очікують на знахідки, пов’язані не лише із самим історичним підземеллям, але й з унікальними культурними нашаруваннями, що утворилися довкола Софійського собору завдяки життєдіяльності киян впродовж останнього тисячоліття.