Сім єпископів Херсонських

Сім єпископів Херсонських

20 березня Православна Церква вшановує пам’ять  семи священномученикiв, що в Херсонесi єпископствували: Василiя, Єфрема, Капітона, Євгенiя, Єферiя, Єлпидiя та Агафодора.  Це давнє місто стало колискою християнства для Русі-України, адже саме  там у 988/9 рр. прийняв нову віру київський князь Володимир Великий, який, повернувшись до Києва, охрестив свій народ.

       Єпископська кафедра була створена в Херсонесі ще на початку ІV ст. Херсонеські єпископи  несли благовістя Христове на теренах Північного Причорномор’я від Дунаю до Дніпра, включаючи Крим, і ознаменували своє апостольство мученицькою смертю в IV столітті в місті Херсонесі Таврійському. Свя­тий ім­пе­ра­тор Ко­стян­тин Великий при­слав у Хер­со­нес єпи­ско­па Ка­пі­то­на. Хри­сти­яни зустріли  його з ра­ді­стю, проте язичники почали вимагати від нового єпископа чудесного знамення, щоби увірувати в Бога, якого він проповідує.  Поклавши всю надію на Господа, святитель Капітон у єпископському облаченні ввійшов у палаюче вогнище, довго молився у полум’ї й вийшов з нього неушкодженим, набравши в фелон розжареного вугілля. Тоді чимало язичників переконались у силі Бога християнського. Про це чудо дізналися сам імператор Костянтин і святі отці Першого Вселенського собору 325 р. в Нікеї, на якому було утверджено Символ віри.

          Збереглися  величні руїни Херсонеса (візантійці називали його Херсоном) – старогрецького міста-держави у південно-західній частині нині окупованого Росією Криму (у межах Севастополя). Ще задовго до часів Костянтина і до Хрещення святого Володимира християнська віра вже проникла до Криму, який в давнину називався Тавридою і був підвладний римським імператорам. Початок просвіти Тавриди вірою Христовою покладено святим апостолом Андрієм Первозваним. Подальшому поширенню християнства там мимоволі  сприяли самі ж його вороги: римські імператори засилали туди державних злочинців, якими в перші три століття християнства вважалися і сповідники Христа. Так, у часі правління Траяна був засланий на ув’язнення в Інкерманські каменоломні  учень апостола Петра святий Климент, єпископ Римський. Там він продовжував свою проповідь, там у 101 р. прийняв і мученицьку смерть. Його мощі  приніс у Київ князь Володимир, який поклав їх у присвяченій Богородиці Десятинній церкві, чим передав Києву славу древнього  святого міста. Чудовий образ св. Климента Римського є знаковим у мозаїках і фресках Софії Київської. Зустрічається в софійському стінопису і дуже рідкісний у храмових розписах прекрасний  фресковий образ св. Капітона. Це, як і весь собор, його архітектура, мозаїки, фрески і написи-графіті,  свідчить про  особливе княже замовлення програми розпису Софії Київської, засновником і будівничим якої був у 1011 р. Володимир Великий, справу котрого завершив у 1018 р.  його син Ярослав Мудрий.

 Підготувала Надія Нікітенко

Св. Климент. Фреска головного нефа

Св. Климент. Мозаїка вівтаря

Св. Капітон. Фреска південної галереї