(044) 279-22-56 екскурсії

(044) 278-26-20

  • Українська
  • English

Що приховує провалля у садибі Софійського собору? Археологи розповіли про нові знахідки

Що приховує провалля у садибі Софійського собору? Археологи розповіли про нові знахідки

У липні 2018 року у садибі Софійського собору, на місці провалу, що утворився у квітні поточного року, розпочалися спелеоархеологічні дослідження.

Група археологів Національного заповідника «Софія Київська» (Тимур Бобровський, Максим Стрихар, Володимир Савицький) вибрала піщану засипку провалля і провела дослідження культурних нашаруваннь Х – ХІХ ст. до глибини 2,5-3 м від сучасної поверхні. Аналіз нашарувань та пов’язаних із ними знахідок, дав науковцям можливість гіпотетично реконструювати окремі історичні етапи розвитку досліджуваної території.

Найдавнішим із артефактів є знайдена у жіночому похованні Х століття (час до будівництва собору) бронзова посохоподібна булавка. Неабиякий інтерес викликає й знахідка молівдовула — підвісної свинцевої печатки, якою скріплювали документи князі або високопоставлені духовні особи часів Київської Русі. На одній зі сторін цієї печатки зображено святого Георгія, який був небесним покровителем Ярослава Мудрого. Отже гіпотетично печатка могла належати саме йому.

Також було знайдено заготовку ХІ – ХІІ століття для виготовлення подібних печаток, що свідчить про те, що їх могли виготовляти на території собору. ХV – ХVІ століттям датується знайдена західноєвропейська торгівельна пломба, яку використовували купці для пломбування тканин або інших товарів.

Під час розкопок у заповненні раніше невідомої наземної дерев’яної споруди було виявлено монети королів Речі Посполитої — Сигізмунда ІІІ та Яна ІІ Казиміра — білонні півтораки та мідні шеляги знайдені ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. До ХVІІ століття належить також знахідка монети шведської королеви Христини.

Окрім виробів із кольорових металів знайдено чимало фрагментів керамічного посуду та скляних виробів різних періодів, пічні кахлі ХVІІ – ХVІІІ.

Розвиток будівельної справи гарно ілюструється різноманітними видами цегли — від давньоруської плінфи до цегли пальчатки ХVІІ ст. Особливо цікавими є зразки із відбитками лап тварин.

Усі матеріали та артефакти, отримані під час археологічних досліджень буде представлено 27 – 28 вересня у Національному заповіднику «Софія Київська» у рамках VІІІ Судацької міжнародної наукової конференції «Причорномор’я, Крим, Русь в історії та культурі».