Щедрий грудень
Щедрий грудень
«Роман дає заспіванку всієї зими: рік замикає, зиму починає, хитрі візерунки на вікнах розписує, очі снігами тішить”. Так колись давно у засніженому кожусі приходила зима. Цьогоріч грудень почався дрібним дощем, першим несміливим морозом й тонким льодом, що ледь вкрив вулиці. Але такі дрібниці йому можна пробачити, адже місяць щедрий на свята, що не день – свято!
Четвертого грудня ми відзначаємо Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Свято встановлено на честь події приведення святими Йоакимом та Анною своєї трирічної доньки Марії до Єрусалимського храму для служіння Богу. Діва Марія жила при храмі до 12 років – до свого заручення з праведним Йосипом Обручником. Свято є одним з дванадцяти головних свят річного кола.
За народним звичаєм у свято Введення святили воду: брали її в такому місці, де сходяться три води, проливали через полум’я, і потім уживали тієї води проти хвороб, від зурочення та на любовні чари. По півночі жінки сідали голі на порозі і пряли самосівні коноплі, щоб «прядиво пішло на руку».
Святу великомученицю Катерину, небесну покровительку наречених і шлюбу вшановують 7 грудня. Перед днем Катерини ставлять вишневу гілочку у воду, як розквітне до Різдва, то скоро буде весілля.
На 13 грудня припадає день пам’яті Андрія Первозваного, якого вважають засновником Христової церкви в Україні. Уже в першій половині ХІ ст. створено перші українські ікони з його зображенням.
У цей день дівчата ворожили на майбутнього чоловіка: пускали до хати вночі курку – якщо вона тихенько починала клювати зерно, то наречений буде спокійної вдачі, якщо курка бігала – буде грізний і сваритиметься.
17 грудня вшановуємо Варвару-великомученицю – святу, що має дар зцілювати та рятувати людей від наглої смерті. За житієм св. Варвари, яке склав митрополит Йоасаф Кроковський, у XVIII ст. була у Києві страшна пошесть, яка не торкнулася Михайлівського монастиря, де переховувалися мощі св. Варвари.
Цього дня також ворожили, але лише дівчата. Палили папір на тарілці, і за обрисами полум’я або попелу впізнавали обличчя нареченого.
Святого Миколу Чудотворця вшановуємо 19 грудня. «Миколай – це той, чуда якого поширилися по всій землі, той, якого величає вся земля і всі, що живуть на ній. Святого Миколая прославляють на морі, величають на суходолі, призивають у всіх небезпеках. Коли загрожує страшна буря і казиться море, тоді всі зі сльозами призивають святого Миколая; коли нещастя на нас спадає, тоді святий Миколай є заступником нашим…Так про святого чудотворця згадує італійський філософ Бонавентура, що жив в ХІІІ столітті.
Весь день напередодні свого свята святий Миколай випікає духмяні солодкі зірочки, які складає до торби. А наступного дня у пишному кожусі з помічниками-янголами розносить гостинці чемним дітям, виконуючи ще безліч їхніх прохань.
22 грудня – день пам’яті св. Анни – матері Богородиці. Анна разом зі своїм чоловіком Йоакимом досить довго не могли зачати дитину. І коли вони вже й зовсім зневірилися, оскільки знаходилися в похилому віці, їм з’явився ангел, який сповістив про те, що зовсім скоро вони стануть батьками. Усі жінки, які хотіли дітей напередодні свята споживали тільки хліб і воду. Зранку йшли до церкви, сповідалися, причащалися і молилися Святій Заступниці за майбутніх нащадків.
Різдво Христове – 25 грудня
Різдво – День народження Спасителя, який святкує, без перебільшення, все населення Землі. За Григоріанським календарем, святкування припадає на 25 грудня, за Юліанським – на 7 січня. Більшість християн усього світу величають народження Сина Божого 25 грудня.
Як бачимо, багатовічні християнські свята та народні звичаї переплітаються в українських традиціях святкування великих релігійних свят.
Софія Київська запрошує Вас святкувати разом! У місяці грудні на відвідувачів Заповідника чекають виставки, екскурсії й лекції, майстер-класи й квести. Затишні й теплі зали Будинку митрополита, Хлібні, Брами Заборовського чекають на Вас!
Відділ культурно-освітньої та експозиційної роботи
Музей «Будинок Митрополита»