Відкриття заходу розпочалося з показу колекції одягу в етно-стилі. А родзинкою стало те, що у ролі моделей, виступили не тільки українці, а й представники різних країн світу – Індії, Японії, Грузії, Молдови, Франції. І варто зауважити, що наші строї виглядали на іноземних гостях дуже органічно.

По завершенні дефіле, яке нагородили гучними оплесками численні гості заповідника, відбулася коротенька офіційна частина.

Пані Неля Куковальська, генеральний директор Софії Київської, щиро привітала присутніх, наголосивши, що вони перебувають у пам`ятці, внесеній до списку ЮНЕСКО. «І я кажу це не просто так, – зауважила пані Неля. – Адже сьогодні ми присутні на поєднанні двох пам`яток – матеріальної і нематеріальної спадщини, якими пишається Україна (як відомо, 2013 року петриківський розпис включений до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО)».

«Я бажаю усім приємного перегляду виставки і зичу найкращих успіхів людям, що створюють таку красу», – завершила свій стислий виступ пані Куковальська.

Перший заступник Міністра культури України Ігор Ліховий сказав: «Циніки кажуть, що людина не може вплинути на погоду. Але погляньте – хоч за вікном і дощ зі снігом, проте яка чудова весняна погода тут, у «Хлібні».

Пан Ігор переконаний: «Петриківський розпис – це традиція, помножена на талант. І я щасливий з того, що ця традиція продовжується через покоління: доказ – перед нашими очима на цій прекрасній виставці».

«Таке мистецтво робить нас щасливими… Тож слава українському народові!» – підсумував Ігор Ліховий.

Після офіційної частини гості заходу продовжували спілкуватися і милуватися неперевершеними роботами народних майстрів. Крім того, вони могли взяти участь у майстер-класах з петриківського розпису, подивитися фотопроект про життя Сучасної Петриківки (фотографи – Марія Савоскула та Сергій Коровайний), ознайомитися з проектом-інсталяцією Галини Назаренко «Мамай – український Будда», 7000 гільз для якого привезено з зони АТО, волонтерами, солдатами та просто небайдужими