Найдавніша археологічна знахідка у садибі Софії Київської – шпилька раннього залізного віку – знайдена під час розкопок у 2018 р.

Найдавніша археологічна знахідка у садибі Софії Київської – шпилька раннього залізного віку – знайдена під час розкопок у 2018 р.

Не дивлячись на численні археологічні дослідження, що проводились починаючи майже з початку XХ століття, земля навколо Софійського собору все ще й досі зберігає в собі чимало таємниць. Так, наприклад, у 2018 р. археологам заповідника вдалося зафіксувати залишки раніше невідомої мурованої споруди ХІІ ст. майже на навпроти головного входу до Софійського собору, на відстані близько 20 м від нього – її дослідження проводились у 2019 р. і продовжаться незабаром.

Ще одним, надзвичайно цікавим об’єктом уваги археологів у тому ж таки 2018 р. стали підземелля у садибі Софії Київської – монастирські льохи XVII ст. Причиною для їх досліджень стало утворення провалля землі над однією з ділянок цих підземних споруд, за 27 м від північно-західного кута Софійського собору. Головним завданням для дослідників було розкрити зруйновану ділянку підземелля, обстежити та укріпити її. Водночас здійснювались археологічні дослідження культурних нашарувань навколо провалля.

На глибині 2 м натрапили на залишки інгумаційного жіночого поховання. Від нього залишилися лише нижні кінцівки – верхня частина скелету потрапила до провалля і, ймовірно, буде віднайдена пізніше, при вибиранні провалу на значно нижчій глибині.

На кістках тазу похованої, біля правого стегна, зберіглася in situ бронзова шпилька у вигляді пастушого посоху. Завдяки цій знахідці, а також сукупності ряду інших ознак вдалося до певної міри атрибутувати поховання і пов’язати його з племенами підгірцівсько-милоградської культури, ареал поширення якої охоплював Верхнє Подніпров’я, північну частину сучасної України до р. Стугна і Південного Бугу. Період розквіту цієї культури припав на першу половину VІІІ – початок ІІІ cт. до н. е. – час, коли встановились і зміцнились регулярні контакти її спільноти із представниками скіфської культури населення  сусіднього лісостепу.   

Знайдена шпилька і, відповідно, саме поховання, попередньо датуються V – IV cт. до н. е. На сьогодні це найдавніша археологічна знахідка на території садиби Софії Київської – об’єктів раніше кінця Х – початку ХІ ст. до цього часу не було знайдено, хоча є відомості про знахідки окремих речей римського часу та ранньослов’янського періоду.

  Продовження досліджень проваленої ділянки підземелля планується вже незабаром. Отож сподіваємося натрапити на залишки знищеної проваллям верхньої частини поховання та, можливо, ще якісь предмети супровідного інвентарю (прикраси тощо). Уразі їх виявлення можна буде більш точно атрибутувати знайдений об’єкт.

Автор – Володимир Савицький

 Бронзова шпилька з поховання раннього залізного віку. Садиба Софійського собору, м. Київ. Археологічні розкопки під керівництвом Т. Бобровського у 2018 р.

 Поховання раннього залізного віку. Садиба Софійського собору, м. Київ. Археологічні розкопки під кер. Т. Бобровського у 2018 р. (червона стрілка вказує на місце знахідки бронзової шпильки при похованому)