На Золотих воротах збуваються мрії
На Золотих воротах збуваються мрії
Коли в анонсі про святкування Масляної в музеї «Золоті ворота» ми обіцяли, що буде весело і дітям, і дорослим, тепер, по завершенні святкування, сміливо можемо стверджувати: «Сказане було щирою правдою!». Тільки складно визначити, хто отримав більше задоволення – чи наші великі, чи маленькі гості.
До розважального гарматного тиру (влаштованому у Проїзній арці), в якому використовувалися безпечні імітації малих козацьких гармат, стояла ціла черга! Дорослі і діти з однаковим азартом намагалися поцілити Мару, розміщену на протилежних воротах.
Костюмована фото-зона за стилістикою Київської Русі, створена на оглядовому майданчику, теж користувалася чималим успіхом.
У майстер-класі “Солодке печиво”, в котрому розфарбовували за допомогою цукрових фарб солодке печиво, яке потому можна з’їсти, з однаковою охотою брали участь і діти, і їхні батьки. Так само захоплено цілими родинами відвідувачі займалися розписом керамічних горщиків давньоруськими узорами за зразками та на вільну тематику.
Узагалі, можна сміливо стверджувати: свято відбулося!
На це варто було подивитися, як молодий хлопець, сфотографувавшись в обладунках середньовічного лицаря, у важкому шоломі, кольчузі і з мечем у руках, у грізній позі, після фотосесії розчулено тис руку фотографу зі словами: «Ви знаєте, тут сьогодні збулася моя дитяча мрія – стати лицарем!». Або як дорослий чоловік (згодом з’ясувалося – колишній вояк АТО) довго вагався, а потім таки став у чергу за дітлахами, охочими постріляти з козацьких гармат, тішився, наче маленький. Потім він розповів організаторам: «На фронті з чого тільки не стріляв, та з гармати не довелося. А так хотілося…».
До речі, цікаво було на нашому маленькому фестивалі й іноземцям. Здавалось би, ну чим здивуєш туристок із Шотландії? У них різні фестивалі, певно, чи не щодня відбуваються. Щоправда, двох дівчат-шотландок не дуже зацікавили різноманітні костюми, а от можливість стрельнути з імітації гармат (цілковито безпечної імітації, ще раз зазначимо) – навіть дуже. «У нас ми такого не робили», – зізналися ці дві леді.
Варто наголосити: сьогоднішнє свято, звісно, не відбулося б без етнографічно-історичного колективу “Самбатас” Центру дитячої та юнацької творчості Солом’янського району Києва під керівництвом заслужених працівників освіти Регульського С.М. та Регульської С.Я. За це їм – величезна подяка! Хочемо сказати усім киянам і гостям столиці: наступне подібне свято планується на День Києва. Буде більше розваг, більше гармат, більше костюмів і приємних сюрпризів. І знайте – на Золотих воротах може здійснитися саме Ваша дитяча мрія….