Фейки в історії дослідження Кирилівської церкви

Шлях до встановлення наукової істини часто лежить через помилкові гіпотези та твердження. Так було і в історії дослідження Кирилівської церкви. Питання посвяти храму на честь святого Кирила турбувало науковців всіх епох та породило різноманітні пояснення, які, часом, вражали своєю екстравагантністю.

Забутими лишились маловірогідні, проте цікаві версії істориків. Так, науковець М. Берлінський припускав, що назва Кирилівського храму «…виникає від когось, хто більш за все сприяв відновленню монастиря на ім’я Кирило…».

Неймовірна гіпотеза була висунута істориком М. Сементовським: «Наприкінці ХІ чи на початку ХІІ століття в надрах пагорба, що отримав назву Кирилівського, вирив печерну келію чернець Кирило. Ймовірно, що святим своїм життям привернув до себе й до свого місця благочестиву увагу киян, що стало приводом до спорудження на цьому місці церкви в ім’я Святого Кирила. Побудова сучасного кам’яного п’ятикупольного храму здійснена Всеволодом ІІ Ольговичем».

Вірогідність припущень Сементовського піддав сумніву київський дослідник М. Закревський: «…це абсолютно новий факт в історії Києва і вочевидь особистий винахід автора, оскільки до цих пір ніхто нічого подібного не чув і не читав. Автору лишається лише доводити істину своєї оповіді, щоб йому повірили».

Цим фейкам було покладено край київськими науковцями 1860-70-х рр.: Є. Крижановським, О. Азлецьким та ін. які встановили, що назва храму пов’язана з престолом, улаштованим в храмі на честь святого Кирила Александрійського, небесного покровителя Всеволода ІІ, засновника храму. 

Автор – Ірина Марченко

Невідомий художник. Кирило Александрійський зцілює біснуватих. ХІІ ст.. Фреска. Кирилівська церква