Брама Заборовського. Ікона стилю. Виставка до 275-річчя спорудження пам’ятки.

Брама Заборовського. Ікона стилю. Виставка до 275-річчя спорудження пам’ятки.

В історії архітектури нечасто траплялося так, що другорядна/допоміжна за функціями споруда ставала уособленням певного стилю. Такою спорудою для архітектури українського бароко є Брама Заборовського, збудована 1746 року на замовлення митрополита Рафаїла Заборовського за проєктом німця Йогана Готфріда Шеделя. Більше півстоліття Брама слугувала парадним в’їздом до софійської резиденції київських митрополитів.

На початку 19 століття Київ почав активно розбудовуватися. Після перепланування ділянок, облаштування нових вулиць в цій місцевості рівень ґрунту біля Брами підвищився приблизно на 100 см.

У 1822-1823 роках проїзд через Браму замурували; вочевидь, тоді ж були розібрані і приміщення кордегардій. Про Браму забули майже на століття.
Інтерес до пам’ятки відродився в 1910-х  роках, коли в Україні виник інтерес до мистецтва бароко, почалося його наукове вивчення. Браму Заборовського включають до числа канонічних об’єктів української архітектури кін. 17 – першої половини 18 століття, зображення її репродукують у фахових та популярних виданнях. У цей же час історики архітектури звертають увагу громадськості на необхідність реставрації та подальшого збереження Брами.

Однак перші реальні кроки до реставрації споруди почали робити лише після закінчення Другої світової війни. 1946 року архітектором Яковом Штейнбергом були проведені детальні архітектурно-археологічні дослідження, зроблені обмірні креслення західного фасаду Брами. Ремонтно-реставраційні заходи 1950 року передбачали очищення від бруду і відновлення її ліпнини, зняття грунту до первинного рівня, відкриття закладеного проїзду і встановлення воріт. Із запланованого було виконано лише очищення ліпнини від бруду і доповнення втрат. У 1952 році архітектор Микола Кресальний, тодішній директор Софійського заповідника, знайшов у петербурзькому архіві обмірні креслення Брами, виконані А. Меленським 1819 року. У 1957 р. під час археологічних досліджень було виявлено фундаменти зовнішніх і внутрішніх стін східної частини Брами (на глибині 130 см) та прибудови, зробленої дещо пізніше, з північного боку.

У 1982-84 роках фахівці Інституту “Укрпроектреставрація”, спираючись на обміри Меленського та натурні дослідження, розробили проєкт відновлення втрачених частин Брами Заборовського – кордегардій, склепінчатого перекриття над проїздом, східного фасаду та прибудови з північного її боку (автори проєкту Т. Шамека, В. Мірошниченко та ін.). Реалізувати цей проєкт, адаптований архітектором В. Безякіним, вдалося лише в 2006-2010 роках під керівництвом нинішнього генерального директора Заповідника Нелі Куковальської.

На виставці, яка експонується у Брамі Заборовського, представлені матеріали, які розповідають про реставрацію споруди та її рецепцію митцями, поетами, істориками архітектури.