Андріївська церква. Масштабні реставраційні роботи

Андріївська церква. Масштабні реставраційні роботи

Однією з найяскравіших пам’яток епохи бароко в Україні є Андріївська церква в Києві, освячена на честь апостола Андрія Первозваного. Церква збудована у середині XVIII ст. за проєктом відомого архітектора Бартоломео Растреллі як палацовий храм.

Андріївська церква – перлина ансамблю Андріївського узвозу, що приваблює туристів з усього світу.

Пам’ятка унікальна для України: це єдина палацова церква в нашій країні.

Храм також має всесвітнє значення: його інтер’єр є єдиним повністю збереженим до сьогодні інтер’єром культової споруди, спроєктованим відомим на весь світ архітектором Растреллі.

Музей «Андріївська церква» входить до складу Національного Заповідника «Софія Київська» як визначна пам’ятка культурної спадщини.

Церква внесена до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У жовтні 2018 року рішенням Верховної Ради церкву передано в постійне користування Константинопольському Патріархату як ставропігію (тобто постійне представництво).

Храм займає надзвичайно складне місце – будівля стоїть на пагорбі, який вимивається ґрунтовими водами. Рух ґрунту незахищеного пагорба становив загрозу для будівлі церкви. У 2007 році стан місцевості біля Андріївської церкви було оголошено аварійним, що вимагало термінових заходів щодо зміцнення пагорба й ремонту будівлі церкви. Було прийнято рішення про проведення аварійно-ремонтних робіт.

Із 2009 року й до сьогодні Андріївська церква перебуває на комплексній реставрації. Поточні ремонтно-реставраційні роботи – найбільш масштабні в історії цього об’єкта. Проєкт повністю фінансується з державного бюджету.

Передовсім заходи зі зміцнення пагорба здійснювалися поетапно: у зоні паркової алеї обладнано 85 бурильних паль і дренажну систему, 142 палі й підпірні залізобетонні стіни – в папертній зоні.

Щоб закріпити ґрунт, який почав вимиватися й сповзати, робітники просвердлили близько 50 додаткових шестиметрових паль, вирівняли геометрію схилу, проклали дренажні георешітки, додали суглинки й чорнозем і виклали дерен.

Паперть і стилобатну частину церкви було гідроізольовано, стіни стилобату було армовано металевим поясом і оточено огорожею; оновлено водовідвідну, каналізаційну й теплопостачальну мережі.

Аварійний стан будівлі церкви було успішно усунено.

Комплекс робіт проведено на фасадах, укріплено конструкцію, утеплено дах, обладнано архітектурно-декоративне освітлення, прокладено електричну мережу електропостачання.

На відміну від Західної Європи, де фасади монументальних будівель викладені каменем, у Східній Європі вони потиньковані – це дає змогу їх фарбувати. Під час штукатурно-малярних робіт екстер’єру церкви було відтворено зруйновані частини ліпнини декоративних веж.

Для бароко Східної Європи характерне використання золота в оздобленні споруд. Позолочений металевий декор на фасадах було очищено й закріплено.

Однією з головних структурних проблем Андріївської церкви були чавунні сходи. Покладені на бетонну основу, вони постійно піддавалися процесу гниття через застій води та замерзання під ними. Зараз вони знаходяться не на традиційному розчині, а на опорах із простором між ними, що захищає від наслідків атмосферних опадів.

Всередині будівлі виконано роботи із заміни внутрішніх інженерних мереж, а саме: системи живлення і освітлення, охоронної і пожежної сигналізації. Наразі проходить робота зі встановлення нової системи опалення й відновлення підлоги.

Інтер’єр церкви – яскравий приклад гармонійного синтезу мистецтв: ліплення, декоративного різьблення по дереву й вишуканого живопису.

Різноманітність ліплення на стінах церкви перетворила штукатурно-малярне оновлення стін у ювелірну роботу.

Головною окрасою церкви є 22-метровий іконостас із 39 оригінальними іконами XVIII століття. Його зміцнили, очистили, обробили спеціальними речовинами. Тильна сторона іконостасу була покрита вогнестійким брезентом для збереження мікроклімату та запобігання механічних пошкоджень.

Реставрація ікони «Тайна вечеря» (О. Антропов, 1754) була проведена безпосередньо на місці через великі розміри (8,3 м2) і об’єм позолоченої різьбленої рами.

Особливо відповідальною була реставрація найбільшої монументальної композиції в Андріївській церкві – картини українського художника Платона Бориспольца «Проповідь апостола Андрія» (1847). Вочевидь, вона ніколи не знімалася зі свого місця, що призвело до накопичення великої кількості пилу, внаслідок чого нижня частина полотна була повністю пошкоджена.

Картину «Вибір віри князем Володимиром» (Й. Еггінка, 1822) через великі розміри (280 x 308 см) реставрували водночас три художники-реставратори.

Під час реставраційних робіт із вівтаря було знято металеві шати XIX ст., під якими було знайдено напис XVIII століття. У ньому йдеться про освячення Андріївської церкви 19 серпня 1767 року.

Поточну програму комплексної реставрації Андріївської церкви майже завершено.

Стежте за нами в соцмережах, щоб дізнатися про день відкриття!

Facebook: https://www.facebook.com/st.andrewschurchmuseum/

Instagram: https://instagram.com/sophia_of_kyiv?igshid=kiwc6zc4rlf6

Official site: https://st-sophia.org.ua/en/home/