4 березня — день пам’яті святого благовірного князя Ярослава Мудрого

4 березня 2020 року Православна Церква відзначає день пам’яті святого благовірного князя Ярослава Мудрого.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Ярослав Мудрий — великий князь київський (1016–1018 рр., 1019–1054 рр.), князь ростовський (988–1010 рр.) і новгородський (1010–1034 рр.). Син київського князя Володимира Святославича від полоцької княжни Рогнеди. Згідно із літописними звістками народився в 978 чи 979 р. За наказом батька, 988 р. став намісником у Ростові. Після смерті старшого брата Вишеслава переведений до Новгорода. 1014 р. намагався унезалежнитися від Києва, відмовився виплачувати батькові данину (Володимир готував похід на Новгород, але 15 липня 1015 р. помер). Взяв участь у міжусобній боротьбі за владу з братами, у якій загинули Борис, Гліб і Святослав. 1019 р. переміг київського князя Святополка на Альті. 1026 р. уклав угоду із братом Мстиславом, поділивши Руську землю по Дніпру; отримав Київ з Правобережжям, а Мстислав — Чернігів з Лівобережжям. Після смерті Мстислава (1036 р.) став одноосібним володарем Русі.

Доклав багато зусиль для зміцнення держави. 1036 р. розбив і назавжди відкинув від Києва печенігів. На початку 1030-х рр. відвоював у Польщі червенські міста і Белзьку волость. Здійснив успішні походи проти ятвягів і литовців. Розширив межі середньовічного Києва, спорудивши «місто Ярослава», окрасою якого стали Золоті ворота та Софійський собор. Цим він завершив грандіозні будівничі справи, започатковані його батьком. Заснував у Києві перші монастирі — св. Георгія, св. Ірини (патрональні) та Києво-Печерський. Створив при Софійському соборі першу відому на Русі бібліотеку із майстернею-скрипторієм, де перекладалися і переписувалися книги. Започаткував укладання першого літописного зводу 1037—1039 рр. та першого писаного зводу законів — «Руської правди». У 1051 р. у Софії поставив власною волею (без санкції Константинополя) на Київського митрополита «русина» Іларіона.

Мав велику родину. У 1019 р. Ярослав оженився на дочці шведського короля Олафа Шетконунга — Інгігерді, яку на Русі охрестили Іриною. Мав від неї 9 дітей: Володимир, Ізяслав, Святослав, Всеволод, Вячеслав, Ігор, Анастасія, Єлизавета, Анна. Уклав шлюбні відносини з багатьма європейськими правителями. Анастасія стала угорською, Єлизавета норвезькою, Анна французькою королевами. Батько, дід і дядько багатьох правителів Європи. За численні реформи та досягнення, що мали позитивний вплив на розвиток Русі, отримав прізвисько Ярослав Мудрий. Помер у Вишгороді, похований у Софійському соборі. У православній церкві прославлений як благовірний. Хрещене ім’я — Георгій (Юрій); також — Ярослав-Юрій Володимирович.

Н. Нікітенко