Секретний інгрідієнт паски у Софійському монастирі часів Рафаїла Заборовського

Секретний інгрідієнт паски у Софійському монастирі часів Рафаїла Заборовського

 

Друзі, а ви можете уявити, яким був великодній стіл у Будинку митрополита 280 років тому? І як пекли паски для самого Рафаїла Заборовського (1731-1747) та братії Софійського монастиря у XVIII cтолітті? Ми вам розкажемо.
У 1737 році найбільше християнське свято припало на 10 квітня. Тож 5 квітня були закуплені продукти для випікання великодніх пасок у Софійському монастирі. Згідно з монастирською прибутково-витратною книгою для приготування смаколликів придбали родзинки, корицю та шафран. Отже, таємниця духмяної паски Софійського собору – це щедре додаванні родзинок та прянощів.

Як саме готували паску у XVIII ст.? Занотовуйте ретро-рецепт:
«Паску так учинять надобно. – Мука чтобы хороша была, поставить сполдня медовую, як закипит мед, запарити висевки, чтобы гаразд обмочились и всолодали, а когда простигнут, в то время розвести с теплым медом и всыпать дрожчей певных; як зийдет – процедить на сыто; як время учинять – когда до утрени зазвонят, две шклянки желтков, а пол шклянки масла чистого, холодного, теплого четвертную долю, надобно больш запары – две шклянки, перве розбить з желтками, а после запару всыпать и шафрану, редко вчинять, не очень густо; а когда зийдет корення всыпать, сахару галки, корыце толченой, замесить, если схотеть; за раз скачать или трошки подождать, покамест зойдет редченко, что лутче; ежели за раз – покачать, замесивши».

За матеріалами досліджень провідного наукового співробітника Заповідника, кандидата історичних наук Ігор Нетудихаткін