Презентація книги «Від катедральної церкви короля Данила Романовича до базиліки Різдва найсвятішої Діви Марії в Холмі. Підсумки інтердисциплінарних досліджень сезонів 2013-2014»

Сьогодні у Будинку Митрополита Національного заповідника «Софія Київська» презентували книгу «Від катедральної церкви короля Данила Романовича до базиліки Різдва найсвятішої Діви Марії в Холмі. Підсумки інтердисциплінарних досліджень сезонів 2013-2014».
Це перша публікація матеріалів команди українсько-польського наукового проекту «Пошук, ідентифікація і наукове вивчення найстарішого храму Пресвятої Богородиці, побудованого у Холмі королем Данилом Галицьким».
На презентації були присутні: Дружина Президента України, Голова Благодійного Фонду Порошенка, пані Марина Порошенко, Геральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська, українські та польські науковці, зокрема Анджей Буко (професор Польської академії наук), Станіслав Голуб (знаний археолог з Холма), Луціян Газда (професор Університету «Люблінська політехніка»), Микола Бевз (завідувач кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Національного університету «Львівська політехніка») та поважні гості.
У ХІІІ столітті у м. Холм знаходилася столиця Галицько-Волинської держави короля Данила Галицького. За часів його правління вона була найбільшою у Європі та мала значний вплив на розвиток політичних та економічних процесів. За літописом, король Данило Романович спорудив у новій столиці Холмі, чотири церкви: св. Івана Золотоустого, Пресвятої Богородиці, св. Кузьми і Дем’яна, а також св. Трійці. Жоден з цих храмів не зберігся на поверхні землі.
У 2013 році на території Замкової гори у Холмі командою експедиції було віднайдено релікти фундаментів та стін кафедральної церкви Пресвятої Богородиці. На цей час вченим вдалося не тільки встановити місце знаходження будівлі храму, а й виявити саркофаг з похованням ХІІІ ст., ймовірно сина короля Данила Галицького – Романа.
Пані Марина Порошенко підкреслила: «як показує історія, традиції сучасної української державності закладалися на європейських цінностях ще у ХІІІ столітті. Тому зараз, коли Україна рішуче обрала європейський вектор розвитку, ми маємо активно вивчати і досліджувати свою історію»
Керівник української групи експедиції, професор Микола Бевз відзначив унікальність і складність проведених досліджень, адже розкопки проводилися всередині діючої церкви, що суттєво обмежувало археологів у часі, та все-ж основні завдання перших сезонів вдалося виконати і сьогодні науково-дослідна експедиція знаходиться за крок до відповіді на головне запитання – місце поховання короля Данила Галицького.
Проект виконується за фінансової підтримки Благодійного фонду Петра Порошенка.