(044) 279-22-56 екскурсії

(044) 278-26-20

  • Українська
  • English

Виставка “Барви свята. Архітектурно-декоративна кераміка України XVI-XX століть”

Виставка “Барви свята. Архітектурно-декоративна кераміка України XVI-XX століть”

 

            Експонати виставки Барви свята. Архітектурно-декоративна кераміка України XVI-XX століть” ілюструють всі етапи історії архітектурно-декоративної кераміки України – облицювальна плитка XI-XIII ст., зразки кахлів XVI-XVIII ст., виявлені під час археологічних досліджень, кахлі XIX-XX ст., демонтовані з київських особняків, розібраних у 1970-90-х роках, деталі декоративних фризів Михайлівського Золотоверхого та Успенського соборів XVIII-XIX ст., ескізи типових керамічних деталей фасадів та монументальних панно кін. 1940-х – 1980-х рр. Більшість експонатів з фондових збірок Заповідника, Національного музею історії України та приватних колекцій глядачі побачать уперше.

            Кераміка здавна відігравала важливу роль в оздобленні споруд.  Підлогу перших мурованих храмів Русі викладали керамічними плитками, вкритими яскравими поливами. У 16-18 століттях шляхетські палаци, будинки козацької старшини, архієреїв, купецтва, заможного селянства прикрашали багато декоровані кахельні печі. В добу українського бароко яскраві майолікові розети прикрашали фасади Михайлівського Золотоверхого і Успенського собору Києво-Печерської лаври.

            На рубежі XIX-XX століть, на хвилі міжнародного руху за відродження художніх ремесел, архітектурно-декоративна кераміка в Україні переживає бурхливе оновлення, стає важливим компонентом формування національного стилю в архітектурі. У процеси розробки нового, суголосного часові керамічного декору задіяні професійні художники, архітектори, технологи (Юрій Лебіщак, Василь Кричевський, Опанас Сластіон, Ева Куликовська та ін.)

            Кераміка широко використовувалася і в архітектурі підрадянської України кін. 1940-х – 1980-х років. Спочатку у вигляді теракотових деталей фасадів (капітелі, фризи, облицювальні плитки тощо), а в 1960-1980-х рр. – у вигляді монументальних панно чи скульптурних елементів на фасадах та в інтер’єрах громадських будівель. Головну роль у поверненні кераміки в архітектуру в цей період відіграли фахівці Академії архітектури УРСР на чолі з академіком В. Заболотним.

            Вже 1945 року Академія провела конкурс на проектування типових деталей для декорування фасадів міських багатоповерхових будинків. Тоді ж в Інституті художньої промисловості  було створено керамічну майстерню, яка увійшла в історію мистецтва під назвою Софійська гончарня. Художники, технологи, майстри, які працювали в цій гончарні, тією чи іншою мірою причетні до всіх важливих архітектурно-декоративних  проектів, реалізованих в Україні в 1950-1980-ті роки. На жаль,  багато з цих монументальних керамічних панно і інтер’єрних композицій були зруйновані і продовжують нищитися при переобладнанні ресторанів, готелів, санаторіїв, кінотеатрів їхніми новими власниками або через заходи з декомунізації.

Місце проведення: Національний заповідник «Софія Київська», виставкова зала «Хлібня» (вул. Володимирська, 24, Київ).

Телефони для довідок: (044) 278-20-83, (050) 444 51 63