(044) 279-22-56 екскурсії

(044) 278-26-20

  • Українська
  • English

Виставка «Давні брами України»

Виставка «Давні брами України»

З 18 листопада по 16 грудня 2016 року в «Брамі Заборовського» Національного заповідника «Софія Київська» проходить виставка «Давні брами України». Експозиція знайомить з архітектурним оформленням міських, замкових та монастирських брам на прикладі українських пам’яток ХІ – XVIII ст.
Проект «Давні брами України» – це презентація еволюції архітектурного оформлення брам ХІ – XVIII ст., ілюстрована графічними творами зі збірки Національного заповідника «Софія Київська». Дивлячись на графічні зображення, відвідувача не полишить відчуття, ніби знаходишся всередині сакрального простору чи готуєшся переступити його поріг – пройти крізь давню браму.
Для виставки відібрано близько 30 аркушів (гравюр, літографій, рисунків, акварелей), створених різними авторами протягом 19-20 ст. Серед них – відомі українські художники О. Пащенко, І. Батечко та архітектори В. Кричевський, О. Власов, М. Коломієць. Замки і фортеці Поділля представлені ліногравюрами Сергія Кукурузи (1906-1979), продовжувача традицій графічної школи Київського художнього інституту 1920-х років.
Брами виконували не лише комунікаційно-захисні функції, але й інформаційно-естетичні. Характер мурування та деталі оздоблення налаштовували подорожнього на сприйняття тих архітектурних об’єктів, які знаходилися за брамою. Світлий рожевуватий тон плінфи і цем’янкового розчину Золотих воріт Києва, вертикалі легкого об’єму надбрамної церкви, увінчаної золоченою банею, настроювали на урочисто-піднесений лад, готували його до зустрічі з величними будовами стольного княжого граду. Натомість суворий вигляд брам середньовічних фортець і замків (Меджибіж, Кам’янець-Подільський), позбавлених будь-яких прикрас і часто фланковані грізними оборонними баштами здатен був застерігати ворогів і викликати відчуття безпеки, захищеності у мешканців.
Зі зміцненням центральної влади та її правоохоронних інститутів, з кінця XVII століття брами починають меншою мірою виконувати оборонно-захисні функції і більшою – парадно-репрезентативні. Архітектори щедро декорують їх колонами, ліпниною та різьбленням, влаштовують вигадливі фронтони і складно профільовані карнизи. Найяскравіший приклад брами такого типу – західна брама Софійського монастиря, споруджена архітектором Й.-Г. Шеделем на замовлення київського митрополита Рафаїла Заборовського. Отримавши назву “Брама Заборовського” ця загалом другорядна споруда в ансамблі монастирських споруд XVIIІ століття, стала одним із символів української культури бароко.
Окремий тип архітектурного оформлення брам – дзвіниці і надбрамні церкви українських монастирів XVII – XVIІІ століть, які також більшою мірою виконували інформаційно-естетичні і репрезентативні функції, слугуючи орієнтиром для прочан і вертикальним акцентом архітектурного ансамблю (дзвіниця Софійського собору, надбрамні церкви Києво-Печерської Лаври).