Цегла з клеймами київських виробників середини 19 – поч.. 20 століття.

Цегла з клеймами київських виробників середини 19 – поч.. 20 століття.

 

11 серпня, напередодні Дня будівельника, в Національному заповіднику “Софія Київська” відкривається виставка “Цегла заводів Київщини  середини ХІХ – поч. ХХ століття”.

У 1847 р. були законодавчо затверджені чіткі вимоги щодо виготовлення цегли. Заходи щодо стандартизації цегляного виробництва запровадили після того, як у великих і малих містах розпочалося масове кам’яне будівництво. Виявилося, що цегельні постачають забудовникам багато неякісної цегли, що призводило до руйнування новозбудованих кам’яних споруд, інколи з  трагічними наслідками. З метою виявлення відповідальних за виготовлення неякісної продукції, усіх виробників зобов’язали ставити на кожній цеглині своє клеймо. Новий закон також затверджував єдині правила виготовлення якісної цегли з технологічними вимогами та рекомендаціями, а також встановлювався єдиний стандартний розмір цегли 6х3х1/2 вершка (26,6х13,3х6,7 см). Клеймо на цеглі вказує на ім’я власника виробництва, зрідка  — на місце та рік виробництва.

         На початку 20 століття Київщина за обсягами виробництва цегли займала одне з перших місць. Тут діяли 92 цегельні заводи, на яких працювало близько 4300 осіб. Тільки на території міста Києва функціонували 13 цегелень. Загальна виробнича потужність заводів Києва і його околиць оцінювалась у 200 млн. цеглин щорічно.

         У фондах НЗСК зберігаються зразки цегли з 61 різновидом клейм. Не завжди вдається ідентифікувати власника за його клеймом, особливо це стосується клейм, де ім’я виробника подано у скороченому варіанті. Наразі з 61 клейма вдалося ідентифікувати 47.

 

Урочисте відкриття виставки

Національний заповідник “Софія Київська”,
пам
ятка Брама Заборовського,
11 серпня, 16.00