(044) 279-22-56 екскурсії

(044) 278-26-20

  • Українська
  • English

Донжон Консульского замку (башта № 5)

Донжон Консульского замку (башта № 5)

Історичні дані:

Був складовою частиною цитаделі генуезької Солдайї і головною спорудою Консульського замку. Разом з “Георгієвською” баштою, безіменними баштами № 2 та № 3 утворював комплекс споруд верхнього замку Солдайї, який, згідно з письмовими джерелами, носив назву Святого Іллі і виконував роль сховища для генуезької адміністрації міста на випадок бунту. Один з двох донжонів Судацької фортеці. Виходячи з того, що це єдиний оборонний вузол спеціального призначення, відокремлений у межах верхнього міста в самостійну фортифікаційну одиницю пристосовану для автономної оборони, він, можливо, виконував роль резиденції адміністративного та військового керівника генуезької Солдайї. Одне чи два приміщення башти використовувалися під житло. Переважна більшість внутрішніх конструкцій була з дерева, зокрема і обшивка стін приміщень. Деякі генуезькі джерела свідчать, що житлові приміщення башт Судацької фортеці було вкрито для утеплення дубовими дошками та колодами.

Архітектура:

Розташований на скельному хребті Фортечної гори, над урвищем з боку моря в східній частині фортеці. Відіграє роль головної архітектурної домінанти міста-фортеці.

Донжон Консульского замку

Донжон Консульского замку

Донжон (турецька назва – Катара-Кулє) є найбільшою баштою генуезької Солдайї. Її розміри складали 10,939,78 при товщині мурів 1,70 м, висота біля входу до верху зубців – 20,53 м. Конструкція башти цілком відповідала іншим аналогічним генуезьким спорудам Причорномор’я. Перший, напівпідвальний поверх башти був розділений на дві частини. У одній з них була розміщена цистерна, перекрита коробовим склепінням, в іншій, вірогідно, – складське приміщення. У внутрішню частину башти можна було потрапити через двері другого поверху у східному мурі башти, через двір замку та через перекидний місток з бойового ходу куртини.

У східному мурі другого поверху знаходиться арочна ніша з залишками розпису, яка виконувала в давнину роль домашнього вівтаря. Третій поверх башти був житловий, в трьох його мурах розташовані арочні вікна. У північному мурі другого та третього поверхів знаходяться ніші камінів, з’єднані між собою єдиним димовідводним каналом.

Перекриття башти було кам’яним і підтримувалося двома підпружними арками. Із зовнішнього боку верхня частина мурів башти по периметру була оперезана подвійним аркатурним поясом, над яким були встановлені зубці. Оскільки башта була житловою, то, вірогідно, мала черепичне покриття. Із зовнішнього боку фундамент донжону з часом був підсилений талусом.

Перебудови не зафіксовані, частково втрачено зубці башти. Археологічний шар досліджений до рівня підлоги башти.