Башта Якопо Торселло (№ 15)
Башта Якопо Торселло (№ 15)
|
Історичні дані:
Башта знаходиться в центральній частині зовнішньої лінії оборони Судацької фортеці. Зі східного боку башти розташовані єдині міські ворота генуезької Солдайї. Під час археологічних досліджень 1972 року під її фундаментами були виявлені залишки оборонних мурів та башт візантійського часу ХІІ — ХІП ст. Як свідчить латинський напис на геральдичній плиті, що вмурована в східну стіну башти, вона була зведена у 1385 р. під час правління консула Солдайї Якопо Торселло. Напис на ній проголошував: “…1385, в перший день серпня під час правління чудового і могутнього мужа та пана Якопо Торселло, поважного консула і коменданта Солдайї”. Дату в напису стало можливим прочитати лише на початку XIX ст. Пізніше плита почала розшаровуватися та в наш час напис та геральдичні герби повністю зруйновані. Враховуючи старовинний іконографічний матеріал, цілком імовірно, що дата в напису може бути скоригована. На плиті були присутні зображення гербів Генуї, роду Торселло, та тогочасного дожа Генуї Антоніотто Адорно. Герби розташовані у полі, яке повністю вкрито орнаментом закавказько-малоазійського походження, що дає підставу твердити, що виготовлення геральдичних будівельних плит з латинськими написами доручалося латинськими замовниками місцевим майстрам, які дотримувались східних ремісничих традицій.
|
|
У північному мурі башти над вікном знаходиться плита з гербами Генуї й роду Торселло. Вірогідно, ця плита повинна була компенсувати ту обставину, що закладну плиту консула Якопо Торселло після будівництва у 1389 р. воріт було закрито для огляду.
Архітектура:
Башта розташована біля підніжжя північно-східної частини Фортечної гори і є складовою частиною зовнішньої лінії оборони, яка захищала місто з боку північного схилу гори. Входить до комплексу головних воріт міста.
Башта тристінна неправильної чотирикутної форми двоповерхова, відкрита у внутрішню частину міста. Розміри — 8,88,8 м; висота — 22,26 м з сіро-бурого пісковику на вапняному розчині. Кладка стін із внутрішнього боку виконана уступами, на які було укладено міжповерхові перекриття. Над стінами башти були зубці, які було встановлено на кам’яні кронштейни — консолі. В зазор, що утворився між муром башти та зубцями, можна було вести стрільбу. Таким чином було ліквідовано „мертвий простір” біля підніжжя башти.
Під час археологічних досліджень були виявлені залишки четвертої стіни башти, що закривала її з боку міста. Перший поверх башти використовувався як каплиця, на що вказують залишки грецького напису донаторського змісту. Напис було виявлено при архітектурному зондажі на внутрішній поверхні північного муру башти. В північному мурі башти, на рівні першого поверху є вертикальна амбразура, яка протягом певного часу була закрита зовні кладкою муру барбакану. В трьох мурах другого поверху є по одному прямокутному вікну.
Перебудови не зафіксовані, втрачено зубці башти. Археологічний шар досліджений до рівня залишків візантійських оборонних споруд під фундаментами башти.