(044) 279-22-56 екскурсії

(044) 278-26-20

  • Українська
  • English

Брама Заборовського

Брама Заборовського

Брама Заборовського У ХVІІІ ст. Будинок митрополита мав окремий в’їзд з міста — тріумфальну Браму Заборовського, до якої вела вулиця від Золотих воріт. Це одне з кращих творінь Й.Г. Шеделя, зведене до 1745 року на замовлення митрополита Рафаїла (Заборовського) на честь відновлення в 1743 році Київської митрополії. Від Брами зберігся західний фасад з фронтоном і частина споруджених біля неї мурів. Саме біля Брами Заборовського мури замкнули огорожу навколо садиби Софійського монастиря. У ХVІІІ ст. Брама була прямокутною у плані кам’яною спорудою з арковим проїздом завширшки 3,2 м.

З двору обабіч проїзду розміщувалися квадратні сторожові приміщення — кордегардії, по два з кожного боку. У куті південно-західного приміщення були гвинтові сходи, що вели на просторе горище. До Брами прилягає кам’яна огорожа XVIII ст., висота якої сягає 4 м. Відносно неї західний фасад Брами дещо відступає вглиб двору, утворюючи перед в’їздом невелику аванплощу. Парадність Брами Заборовського посилює її багатий декор. Браму фланковано двома парами перспективно розташованих колон з пишними коринфськими капітелями. Передня пара колон підтримує орнаментований парапет, що перспективно тягнеться до арки, яка спирається на другу пару колон. Над аркою височіє чудовий бароковий фронтон, суцільно вкритий ліпним орнаментом. Центром орнаментальної композиції є митрополича митра під схрещеними вітами пальми — символ духовної влади і знак відродженої митрополії. У ліпний орнамент тимпану, що утворився між арками, вміщено картуш із фамільним гербом Заборовського — палаючим серцем з хрестом на ньому як символом любові до Бога. Високим бароковим фронтоном прикрашений і східний фасад Брами. Із забудовою міста Брама опинилась у тісному Георгієвському провулку, тому у 1822-1823 роках її замурували, кордегардії розубрали, а на місці митрополичого двору розбили сад. Споруду у 2007-2009 рр. відроджено у первісних формах.ї


 

Реставраційні роботи

Брама Заборовського На початку ХІХ ст., після планування проїзної частини Георгіївського провулку, рівень землі біля Брами був підвищений до 1м, внаслідок чого цокольна частина і бази колон опинились під землею. Пам’ятка втратила свої попередні пропорції, значно погіршилось її візуальне сприйняття. На жаль, втрачена була і її історична функція західного проїзду на митрополиче подвір’я. У 1822–1823 рр. її замурували, кордегардії розібрали, а на місці митрополичого двору розбили сад. Від пам’ятки залишилась тільки її західна стіна з аркою проїзду і фронтон з ліпним оздобленням.
Протягом свого їснування пам’ятка ретельно досліджувалась – обміри й кресленики Брами в різні роки були зроблені архітекторами А.І.  Меленським, Я.А. Штейнбергом, М.Й. Кресальним.

Проводились поточні реставраційні роботи. На початку ХХ ст. Брама привернула увагу членів Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва. Члени товариства висловлювалися за те, щоб зняти наносну землю з боку провулка, відкопати Браму до рівня первісного вигляду, належним чином відвести дощову воду та відкрити через неї вільний доступ до Софійського подвір’я. Проте ці наміри, за різних обставин, так і не було здійснено.

За результатами досліджень 1982−1983 рр. в інституті «УкрНДІпроекреставрація» архітектором Р.П. Биковою було розроблено проект реставрації пам’ятки в її первісному вигляді. За розробленим проектом роботи не проводились через відсутність фінансування. Лише на початку ХХІ ст. проект було відкореговано архітектором В.М. Безякіним. Згідно проекту, після консультацій з експертами  ЮНЕСКО/ІСОМОS, корпорацією «Укрреставрація» проведено реставраційні та відновлювані роботи на об’єкті.

Брама Заборовського

Фрагмент автентичного фасаду Брами під час

реставраційних робіт

 

Сучасний вигляд

Брама Заборовського

Тимпани фронтону прикрашені декоративними нішами: прямокутною з півциркульним завершенням по центру нижнього ярусу (між півколонами), двома овальними нішами по боках фронтону

Сучасна Брама Заборовського – це відбудована під час реставраційних робіт 2007–2009 рр. будівля з автентичним західним фасадом. Відбудова приміщень кордегардії з арковим проїздом здійснена на первісних фундаментах з повним відтворенням  барокових форм пам’ятки.

Брама Заборовського входить до системи муру південно-західної частини території ансамблю Софійського собору. Розташована паралельно західному фасаду Будинку митрополита вона формує разом з ним митрополичий двір. У сучасній містобудівній ситуації пам’ятка оточена високою фронтальною забудовою Георгіївського провулку. Проте, завдяки яскравим бароковим формам, понині залишається його основною архітектурною домінантою.

Брама Заборовського – одна з небагатьох збережених кам’яних будівель української цивільної архітектури ХVІІІ ст., вирішених у традиціях архітектурного стилю бароко. Вона є невід’ємною і важливою частиною ансамблю Софійського собору, який внесено до Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Насиченість фасадів Брами Заборовського архітектурним декором: колони в напівкруглих нішах, застосування методу розкріповання архітектурних деталей, розірваного фронтону, перспективного  розміщення деталей тощо, створює багату світлотіньову гру, яка надає будові винятково живописного характеру та надзвичайної пластики, а багатий декор з побіленого рельєфного орнаменту на фоні голубого кольору стін — святковості та легкості. Ліпний декор Брами, за  припущенням, виконали І. та С. Стобенські, які працювали над оздобленням Софійської Дзвіниці.