ЖИВОПИС УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ ХІХ СТОЛІТТЯ
ЖИВОПИС УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ ХІХ СТОЛІТТЯ
У ХІХ ст. стіни Кирилівської церкви розписували викладачі та учні першої київської малювальної школи М.І. Мурашка. Серед них І. Селезньов, М. Пимоненко, Х. Платонов, М. Климанов, Ф. Зозулін, С. Гайдук та інші.
Живопис стелі центральної бані ілюструє Вознесіння Спасителя на небеса. Композиція створена українським художником І. Селезньовим.
 |
Традиційно вважається, що і Оранта в консі центральної апсиди, на місці втраченого фрескового зображення, написана І. Селезньовим. Оранта здійняла руки до свого Сина, зображеного на сфері центрального куполу, Вона молить Його про змилування над всім людством. На перший погляд, смуглясте обличчя Богоматері дещо схоже на обличчя мозаїчної Оранти з Софійського собору Києва – суворе та напружене, але при уважному погляді можна розглядіти у цьому виразі доброту та любов, спрямовану на всіх, хто зводить до Неї свої очі. |
 |
На західній стіні південної частини трансепта розташована ілюстрація сюжету «Хрещення Ісуса Христа», який у класичних академічних традиціях виконав художник Х. Платонов. В композиції Платонова Христос стоїть по коліно у воді і благоговійно приймає хрещення від Іоанна Предтечі. Сюжет по краях окантований колонами з вузлом (цей мотив запозичений з фресок ХІІ ст.), а зверху завершується орнаментальним півколом. Заключена в своєрідну раму, композиція сприймається як величезна салонна картина. Стилізована рама складає також враження своєрідного порталу — входу до священної події, яка відбувається на березі Йордану. |
На західній стіні центрального нефа Кирилівської церкви художник М. Кліманов виконав дві композиції: «Різдво Богородиці» і «Введення Марії до храму».
Ці живописні твори справляють яскраве враження на тлі фресок ХІІ ст. Композиція «Різдво Богородиці» — радісна і святкова.
У сцені «Введення Марії до храму» зображені Анна і Іоаким – батьки маленької трирічної Марії, які ведуть в храм свою дочку. У правому верхньому куті композиції, відповідно до хронології подій, виконано сюжет Благовіщення. Особливість сцени полягає у тому, що в одній композиції об’єднано два сюжети, а також у тому, що Марію у сцені Благовіщення, на відміну від чисельних аналогічних сюжетів, зображено зовсім маленькою дівчинкою.
 |
Відомому українському живописцю Івану Їжакевичу атрибутують образ Діви Марії в апсиді князівської молитовні на другому поверсі. Це дуже зворушливий, ліричний образ зі спокійним, ніби мрійливим ликом. І.Їжакевичу також належать сцени «Шестя до Раю», та сам «Рай», розташовані у північній частині нартекса. На стінах Кирилівського храму присутні роботи й маловідомих українських митців: Яблонського, Новицького, Кудріна, Косяченка, Ноги та Ноги (імовірно брати, а може батько і син), Чеховича, Галактіонова, Курашкевича, Кузнєцова, Короткоручка, Ризниченка, Нечаєва, Науменка, Ганюка, Трояновського, Данилова та інших. |