Кирилівська церква

Кирилівська церква

ІСТОРІЯ   АРХІТЕКТУРА    РЕСТАВРАЦІЯ   ФРЕСКИ   ПОРТРЕТ ІНОКЕНТІЯ МОНАСТИРСЬКОГО   ЖИВОПИС УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ ХІХ СТОЛІТТЯ  ЖИВОПИС М. О. ВРУБЕЛЯ  КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ

 

Кирилівська церква

Унікальність Кирилівської церкви, перш за все, полягає в її достеменності. Після Софії Київської це другий храм у Києві, що зберігся до наших днів з далеких часів Київської Русі. Пам’ятка, що була заснована у ХІІ ст., пережила навалу хана Батия, пограбування, що завдали їй загарбники гетьмана Януша Радзівіла, неодноразові пожежі, перехід зі статусу монастирського храму до статусу лікарняної церкви при інвалідному будинку, період нищення культових споруд за радянських часів (тоді зруйнували дзвіницю Кирилівського монастиря), руйнівний сель, що пронісся повз пам’ятку у 60-х роках ХХ ст.,  забравши сотні людських життів, тощо. На щастя, незважаючи на такий перебіг подій, Кирилівська церква збереглася до наших днів у майже первісному вигляді. Храм, наперекір цим негараздам, вистояв, закарбувавши у пам’яті всі ці події, зберігши свою архітектуру,  монументальний живопис, серед якого – 800 кв. м фресок ХІІ ст. з унікальними сюжетами, твори видатного художника Михайла Олександровича Врубеля, роботи відомих та невідомих українських художників ХІХ ст.

 Завдячувати збереженню Кирилівської церкви  маємо міцній архітектурі, далекому від центру Києва місцю  розташування  і, поза сумнівом, тому факту, що у 1929 р. Кирилівську церкву, враховуючи її виняткову історичну і художню цінність, оголосили державним музеєм-заповідником.  Саме травень 1929 р. став знаменним і визначальним в сучасній історії храму: о тій порі, коли масово знищувалися пам’ятки сакральної культури, сам факт оголошення Кирилівської церкви музеєм, Державним історико-культурним заповідником виявився її порятунком. У 1962 р. Кирилівська церква увійшла до складу Державного архітектурно-історичного заповідника «Софійський музей», а з 1994 р. стає пам’яткою національного значення.

На сьогодні музей «Кирилівська церква» є відділом Національного заповідника «Софія Київська». З 90-х років ХХ ст. у храмі були відновлені богослужіння, які  проходять кожну суботу та неділю, а також у дні великих православних свят.