Реставрація Будинку митрополита

У 2005 р. вийшов Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо відродження Софії Київської як загальнонаціонального духовного центру», який, зокрема, передбачав проведення в Будинку митрополита реставраційно-реабілітаційних робіт з відновленням інтер’єрів та врахуванням можливості проведення в ньому офіційних представницьких заходів. Автори проекту реставрації — відомі українські архітектори, історики архітектури С. Юрченко і В. Отченашко (з 1990 р. — заслужений архітектор України). Реставраційні роботи виконані у 2005 – 2008 рр. коштом держави, а також за підтримки благодійного фонду «Розвиток України».

Під час реставрації було відкрито і музеєфіковано цікаві автентичні архітектурні елементи пам’ятки: первісні сходи, що з’єднували І і ІІ поверхи; гвинтові сходи, що вели на мансарду; оформлено зондажами фрагменти розпису стін XVIІІ ст.; глеки-голосники, виявлені в перекритті між І – ІІ поверхами. Було відновлено ліпний декор на склепіннях І поверху, на стінах і стелях ІІ поверху. Колективом художників-реставраторів Національного заповідника «Софія Київська» під керівництвом заслуженого художника України А. Остапчука було відреставровано оригінальний олійний живопис XVIII ст., що зберігся в одній з кімнат І поверху

За атрибуцією, яку виконала старший науковий співробітник Заповідника І. Вільчинська, вдалося встановити сюжетний зміст композицій. Вибір сюжетів та порядок їх розташування на стінах кімнати дозволяють припустити, що на початковому етапі функціонування Будинку митрополита, в часи перебування на київській митрополичій кафедрі архієпископа Варлаама (1722 – 1730 рр.), приміщення слугувало домовою церквою.

В межах програми реставрації пам’ятки постало питання відтворення кахляних печей, як невід’ємної складової історичних інтер’єрів. В І поверсі, де збереглися приміщення XVIІІ ст., було вирішено відтворити печі цього періоду. Користуючись збереженими аналогами, даними літературних і архівних джерел, архітектор-реставратор В. Отченашко створив проекти об’ємно-просторової структури чотирьох печей в стилістиці бароко. Для відтворення розписів на кахлях з фондової колекції Заповідника були відібрані найкращі, найбільш характерні зразки кахель XVIІІ ст. За ними сучасні художники Б. Данилов та С. Яценко створили орнаментальні композиції з рослинними мотивами, характерними для XVIІІ ст., а також сюжетні кахлі в «голландському» стилі, що набув великої популярності в кахлярському мистецтві доби бароко.

Для доповнення інтер’єрів ІІ поверху, відреставрованих на початок ХХ ст. в стилістиці історизму, реставратори використали автентичні кахлі кінця ХІХ – початку ХХ ст., демонтовані свого часу зі старих київських будинків, що йшли на капремонт або знесення. Повні комплекти таких печей, що в розібраному вигляді тривалий час зберігалися в фондах, заново змонтували і встановили в експозиційних залах. Одним з найскладніших і одночасно найцікавіших завдань в процесі створення музейної експозиції в Будинку стало відтворення інтер’єрів основних приміщень. З архівних джерел відомо, що у XVIIІ – ХІХ ст. стіни архієрейської резиденції прикрашали ікони, портрети митрополитів та монарших осіб в золочених рамах. В кімнатах були дорогі меблі, посуд, на підлогах – килими. На жаль, від майна, що належало митрополитам, не лишилося нічого. Тому фахівцями Заповідника були вивчені документи, визначені і дбайливо підібрані найближчі аналоги умеблювання та інших предметів інтер’єру, які були придбані для музею  «Будинок митрополита» коштом фонду «Розвиток України».