Внутрішнє оздоблення

Автором внутрішнього оздоблення Андріївської церкви є архітектор Ф.-Б. Растреллі. Архітектура, ліплення, різьблення, живопис, гармонійно поєднуючись та взаємодоповнюючи один одного, утворюють цілісний ансамбль інтер’єру церкви. Ліплення, що виготовлялося з гіпсу, а потім вкривалося позолотою, має вигадливі форми квіткових гірлянд, стилізованих пальмових гілок, листя аканту, рокайлів, волют, голівок херувимів. Воно органічно підкреслює той чи інший елемент архітектури, своїм асиметричним візерунком прикрашає двері, вікна, ніші, пілястри, люкарни, підбаневий простір. Неперевершеними зразками різьбярського мистецтва в Андріївській церкві є іконостас, надпрестольна сінь-ротонда, проповідницька кафедра, які поєднують різноманітні види плоскої, рельєфної, горельєфної різьби по дереву, золоченої та поліхромної круглої скульптури.

Іконостас церкви

Різьблені деталі декоративного оздоблення Андріївської церкви виготовлялися в Петербурзі з липового дерева за ескізами та малюнками Растреллі майстрами Й. Домашем, А. Карловським, М. Мантуровим, Х. Орейдахом, Д. Устарсом, Й. Гротом. Позолотні роботи виконували Ф. Лепренс та І. Євстифеєв.

Основним декоративним та ідейно-художнім компонентом інтер’єру є іконостас висотою 23,4 м (включаючи композицію „Розп’яття з предстоячими”). Він складається з трьох ярусів, які по вертикалі діляться на частини пілястрами, а по горизонталі відділяються один від одного карнизами складного профілю. Між другим та третім ярусами розміщена позолочена композиція „Всевидюче око”, а вінчає іконостас поліхромна скульптурна композиція „Розп’яття з предстоячими”.

В іконостасі Андріївської церкви знаходиться 39 ікон, які дають чітке уявлення про характер церковного живопису середини XVIII ст. Над створенням ікон для іконостаса Андріївської церкви у 1751-1752 роках працювала „живописна команда” Канцелярії від будівель під керівництвом Івана Вишнякова. Замовлення виконували петербурзькі живописці Олексій Антропов, Андрій Єрошевський, Петро Семенов та залучені з Москви Олексій Бєльський, Олексій Поспєлов, Іван Фірсов. Найзначнішим живописцем у цій групі був Олексій Антропов, пензлю якого належать клейма балюстради проповідницької кафедри, ікона з іконостасу „Успіння Богородиці”, сцена „Благовіщення” з Царських врат, зображення Андрія Первозванного на західному склепінні церкви, а також вівтарний запрестольний образ „Тайна вечеря”. Ікони зворотного боку іконостаса виконані у XVIII ст. українськими художниками Іваном Роменським та Іваном Чайковським.

У трансепті Андріївської церкви знаходяться дві композиції ХІХ ст., які виконані у стилі класицизму, – „Проповідь апостола Андрія” українського художника Платона Бориспольця та „Вибір віри князем Володимиром” латиського художника Йогана Еггінка. Обидва полотна відносяться до історичного жанру і відтворюють літописні перекази про проповідь християнства, заснування міста Києва та розповсюдження православ’я на теренах Київської Русі.

У рамках великої реставрації Андріївської церкви (2009 – 2020 рр.) було проведено  реставрацію її інтер’єрів (2016-2020 рр.), зокрема й іконостаса. Так, під час реставрації з’ясувалось, що вже багато поколінь киян та гостей столиці бачили іконостас Андріївської церкви не у тому вигляді, в якому він постав у храмі в сер. XVIII ст. Віднайдені науковцями Національного заповідника «Софія Київська» фотонегативи 1930-х рр., а також фотозйомка інтер’єрів Андріївської церкви 1903 р. свідчили про те, що 13 із 39 образів в іконостасі були переплутані місцями за радянської доби (в «домузейний» період історії Андріївської церкви). На момент входження Андріївської церкви до складу Національного заповідника «Софія Київська» у 1968 р. третина образів в іконостасі храму вже стояла не на своїх місцях. Цей прикрий факт протягом десятків років унеможливлював осмислення його унікальної іконографічної програми.

У 2016-2020 рр. усі 39 ікон були відреставровані реставраторами науково-реставраційної майстерні Національного заповідника «Софія Київська» та ТОВ «ЕКСТЕР’ЄР-БУДСЕРВІС» під загальним керівництвом художника-реставратора вищої категорії Анатолія Миколайовича Остапчука та повернуто на свої історичні місця.

Схема іконостасу із позначиними іконами, які були переплутані під час ремонтно-реставраційних робіт 50-х рр. XX ст. і у 2020 р. були повернуті на свої історичні місця.

Іконостас після реставрації

Різьблений херувим у верхньому ярусі іконостасу. Після реставрації.