Іоанникій Руднєв

Іоанникій Руднєв (в миру – Іван Максимович Руднєв) народився 20 лютого 1826 р. у Тульській губернії в родині бідного сільського дяка Максима Івановича Руднєва. Закінчив Тульську духовну семінарію (1845) і Київську духовну академію (1849), після чого отримав ступінь магістра богослов’я і залишився в Академії викладати Святе Письмо.

В тому ж році у печерній церкві св. Феодосія Києво-Печерської Лаври прийняв чернечий постриг під іменем Іоанникій – на честь прп. Іоанникія Великого. Його хрещеним у чернецтві став відомий подвижник, ієросхімонах, духівник  Києво-Печерської лаври Парфеній (Краснопєвцев).

У 1851 р. висвячений на соборного ієромонаха Києво-Печерської Лаври, а через три роки – в сан архімандрита. У 1856 р.  Святійшим Синодом затверджений у званні екстраординарного професора богословських наук та призначений інспектором Київської духовної академії. За відмінну службу у 1858 р. нагороджений  орденом св. Анни II ступеня та призначений ректором семінарії, а в наступному 1859 р. – ректором академії.

У 1860 р. переведений на посаду ректора Санкт-Петербурзької духовної академії. У 1861–1864 рр. – єпископ Виборзький, у 1864–1868 рр. – єпископ Саратовський, у 1873–1877 рр. – архієпископ Новгородський. 1877–1882 рр. – Екзарх Грузії, у 1881 р. став членом Святійшого Синоду.

У 1882–1891 рр.  –  митрополит Московський і Коломенський. На цій посаді йому довелося брати участь у знаменних подіях життя імперії і Церкви: 15 травня 1883 р. Іоанникій здійснив чин коронування імператора Олександра III у Московському Кремлі, а 26 травня того ж року освятив храм Христа Спасителя.

У 1891р. владика Іоанникій повернувся до Києва та очолив найстарішу митрополію – Київську.

Упродовж свого життя він влаштовував притулки для вдів та сиріт, організовував свічкові єпархіальні заводи, доходи від яких йшли на утримання семінарій та училищ, засновував братства «Святого Хреста», за прикладом давньоруських братських союзів, з метою освіти народу і тих чад Церкви, хто заблукав або пішов у розкол, відкривав безкоштовні бібліотеки. Як прихильник розвитку богословської науки, митрополит Іоанікій став засновником трьох духовних журналів: «Посібник для сільських пастирів», «Труди Київської духовної академії», «Місіонерський огляд».

Помер митрополит Іоанникій у Києві 7 червня 1900 р. у Голосіївській пустині, похований у Хрестовоздвиженській церкві Києво-Печерської Лаври.

20 липня 2016 р. приєднаний до лику (місцевошанованих) святих.