Феогност Лебедєв

Феогност Лебедєв (в миру Георгій (Єгор) Іванович Лебедєв) народився у 1829 р. в Тверській губернії в родині священика. Після навчання у Тверській духовній семінарії вступив до Санкт-Петербурзької духовної академії, яку закінчив зі ступенем магістра богослов’я.

У 1853 р. прийняв чернечий постриг під іменем Феогност і в тому ж році висвячений на ієромонаха, у 1858 р. – на архімандрита. Працював ректором Орловської духовної семінарії і настоятелем Петропавлівського монастиря, ректором Кам’янець-Подільської духовної семінарії і настоятелем Свято-Троїцького монастиря.

22 січня 1867 р. хіротонізований на єпископа Балтського, вікарія Подільської єпархії. Пізніше призначений на Астраханську кафедру, а з 1874 р. обраний єпископом Подільським і Брацлавським. Після висвячення на архієпископа  у 1883 р. працював на Новгородській землі. Був почесним членом Московської, Санкт-Петербурзької  та Казанської духовних академій, постійним членом Священного Синоду (з 1895 р.) .

13 серпня 1900 р. висвячений на митрополита і призначений на кафедру митрополитів Київських і Галицьких, а також священно-архімандритом Києво-Печерської Лаври.

Вів суворе аскетичне життя. Був невтомним у проповідуванні Слова Божого і залишив про себе пам’ять людини, яка відрізнялася добротою, загальнодоступністю і уважністю до всіх. Владика Феогност покладав значні зусилля для відновлення давніх храмів, примноження й оздоблення церков і соборів.

За нього здійснено відновлювальні роботи в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, відремонтовано Лаврські митрополичі покої. Владика опікувався духовними навчальними закладами, був начальником і почесним членом Київської духовної академії, якій надавав значну матеріальну допомогу.

Преосвященний Феогност був нагороджений «за відмінне і ревне служіння, піклування в управління великою єпархією і відмінну дбайливість щодо благоустрою місцевих духовно-навчальних закладів» орденом святого князя Володимира ІІ ступеню (1877 р.), діамантовим хрестом для носіння на клобуку (1892 р.), хрестом для носіння на митрі (1900 р.).

Помер 22 січня 1903 р. у Санкт-Петербурзі, проте похований у Хрестовоздвиженскій церкві на Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври.