Портрет Київського митрополита Арсенія Могилянського

Невідомий художник.

Кінець ХІХ ст. Полотно, олія. 110 х 82 см

з фондової колекції

Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

 

Арсеній Могилянський (в миру Олексій Васильович Могилянський) — митрополит Київський та Галицький (1757—1770).

 Народився в 1704 р. в містечку Решетилівці Полтавської губернії в родині потомствених священників. По материнській лінії походив із відомого роду Могил.  Навчався у Київській духовній академії (1721–1727) і Харківському колегіумі (1727–1735). За сприянням ректора Харківського колегіуму, призначений  учителем Тверської духовної семінарії, звідки був переведений до Московської слов’яно-греко-латинської академії.

У 1742 р. він приймає чернечий постриг під іменем Арсенія – на честь св. Арсенія, єпископа Тверського у Московському Заіконноспаському монастирі. Як видатний проповідник-оратор, невдовзі був призначений на посаду придворного проповідника Єлизавети Петрівни. За свій талант отримав імператорську нагороду – діамантову панагію й діамантовий із рубінами хрест.

У 1744 р. висвячений в архімандрита Троїце-Сергієвої Лаври, а через кілька місяців – в архієпископа Переяславського і Дмитровського. Тоді ж став і членом Синоду.

22 жовтня 1757 р. висвячений на митрополита Київського та Галицького. Активно захищав права Київської митрополії та інтереси Києво-Могилянської Академії. Брав участь в укладанні “Пунктів о вигодностях Малоросійського духовенства” (1767), в яких містилася вимога відновлення автономних прав Української Церкви.

19 серпня 1767 р. освятив  Андріївську церкву й призначив для відправи служб священнослужителів з Софійського монастиря.

У 1770 р. похований в Софійському соборі у Києві.