Св. Апостол Андрій Первозваний

Св. Апостол Андрій Первозваний

Ікона середини ХІХ ст. Полотно, олія. 103х73 см

з колекції

Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

 

На іконі невідомого автора зображений Св. Андрій з хрестом. Над ним у хмарах видніються силуети відомих київських святинь – Софійського собору, Андріївської церкви, Десятинної церкви, Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Андрій Первозваний – один з дванадцяти учнів Ісуса Христа, про якого оповідається в Євангеліях від Марка (Мк. 3:18), Матвія (Мт. 10:2), Луки (Лк. 6:14) та Діяннях Апостолів (Дії 1:13).  Андрій був родом з Галілеї, рибачив на Тіверіадськім озері («море Галілейське»). Спочатку належав до учнів Іоанна Хрестителя, а згодом, коли Ісус Христос покликав його на служіння Господу, став Його першим учнем, через що і став найменуватися Первозваним.

Після зішестя Св. Духа, як й інші апостоли, проповідував християнство у різних країнах. «Церковна історія» Євсевія Кесарійського (IV ст.) оповідає, що Андрій проповідував у Північному Причорномор’ї, зокрема у скіфів.

 В літописі «Повість минулих літ» (ХІ ст.) Нестор так описує подорож апостола: «Андрій навчав у Синопі, коли вирішив відправитись у Рим, і прибув до Корсуня, а звідси дістався Дніпрового гирла. Відтіль поплив вгору Дніпром і трапилося так, що він прийшов і став під горами на березі. Вранці сказав до учнів, що були з ним: «Бачите гори оці? На цих горах засяє ласка Божа і буде град великий, і Бог збудує багато церков. І піднявся на ці гори, благословив їх і поставив хрест, і, помолившись, зійшов з гори, де згодом виник Київ…».

Культ апостола Андрія розповсюджується на теренах Київської Русі з другої половини ХІ ст. Син Ярослава Мудрого – Всеволод отримав при хрещенні ім’я Андрій, а в 1086 р. зводить в Києві дерев’яну Андріївську церкву на пагорбі, де за легендою відбулася проповідь апостола. При церкві створюється жіночий Янчин монастир, названий на честь першої ігумені – Янки (дочки князя Всеволода). Неподалік від монастиря у 1212 р.  на честь події встановлення хреста апостолом Андрієм зводиться Хрестовоздвиженська церква.  У 1240 р. ці споруди були зруйновані під час навали орд хана Батия.

 З часом, в пам’ять про літописну легенду, на цьому місці зводяться церкви, що руйнувалися й змінювали одна одну, коли остання з них «від великих вітрів розвалилася…» та була розібрана у 1725 р.  Новим символом закладин міста стала Андріївська церква, зведена у 1747-1762 рр. за проектом Ф.-Б. Растреллі.